Останки з Тибетського плато стали не тільки першими останками денисівців не з Денисової печери, а й найдавнішим доказом присутності людини в Тибеті.

Останки денисівської людини вперше знайшли за межами однойменної печери і навіть Алтайського краю, де вона розташована, повідомляє Корреспондент.net.

Щелепа з двома зубами, володар якої жив близько 160 тисяч років тому, виявили на Тибетському плато в центральній частині Китаю 1980 року, а нині показали, що вона належала денисівцю.

Подібність між останками з Денисової печери і з Тибетського плато підтвердив морфологічний аналіз зубів.



Ураново-торієве датування показало дати 155, 163 і 164 тисячі років, з чого учені дійшли висновку, що денисівська людина жила приблизно 160 тисяч років тому.

Останки з Тибетського плато стали не тільки першими останками денисівців не з Денисової печери, а й найдавнішим доказом присутності людини в Тибеті.

До цього тут знаходили тільки кістки людей сучасного типу, що жили 30-40 тисяч років тому.

Денисівські люди мешкали на території Азії і, ймовірно, вимерли близько 50 тисяч років тому. Останки денисівських людей до недавнього часу знаходили тільки в одному місці - в Денисовій печері в Алтайському краї.



Денисівські люди з різних популяцій схрещувалися з людьми сучасного типу з Азії, Австралії й Меланезії, а з представниками деяких популяцій навіть неодноразово.

Жителі Тибету успадкували від денисівців стійкість до гіпоксії, а інуїти - здатність краще переносити холод.