Мікропластик з Африки та Північної Америки виявили у повітрі у французьких Піренеях на висоті 2877 метрів над рівнем моря.

Про це повідомляє Thromadske.

Вчені з французького національного дослідницького інституту CNRS взяли проби повітря на висоті 2877 метрів над рівнем моря в обсерваторії Пік-дю-Міді у французьких Піренеях, так званої «чистої станції» через обмежений вплив на неї місцевого клімату та навколишнього середовища.

Там вони перевіряли 10000 кубометрів повітря на тиждень у період із червня по жовтень 2017 року та виявили, що всі зразки містили мікропластик.

Використовуючи дані про погоду, вони розрахували траєкторії різних повітряних мас, що передують кожній пробі, та виявили джерела навіть у Північній Африці та Північній Америці.

Головний автор дослідження Стів Аллен з Університету Далхаузі в Канаді сказав, що частинки можуть переміщатися на такі відстані на великій висоті: «Щойно він потрапляє в тропосферу, це схоже на надшвидке шосе».

Дослідження також вказує на джерела мікропластику у Середземному морі та Атлантичному океані.

Співавтор дослідження Деоні Аллен зазначає, що хоч частинки мікропластику з Пік-дю-Міді не становлять небезпеки для здоров’я людей, їхня присутність у зоні, яка вважається захищеною і далеко від джерел забруднення, має змусити замислитися.

Це також демонструє, що утилізація пластику шляхом відправки за кордон є хибною стратегією, адже він все одно повертається назад, наголошують вчені.

Раніше група дослідників зі США, Великої Британії та Непалу підтвердила існування мікрочастинок пластику на вершині найвищої гори світу – Евересту. Частинки цього матеріалу науковці виявили в пробі, узятій на висоті 8440 метрів над рівнем моря.

Чому це важливо?

Дослідники поки що не мають остаточної відповіді на питання, як саме мікропластик впливає на наш організм. Але він потрапляє в нього в різні способи – від пакетованого чаю до пляшечок для дитячого годування. Дослідження 2019 року, здійснене під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я, показало: дорослі за рік споживають у середньому 50 тисяч частинок мікропластику.

Інша проблема з мікропластиком – у тому, що через свій невеликий розмір і вагу він дуже легко переноситься вітром. Ще минулого року французькі та британські науковці висловили припущення, що мікропластик відносить вітром та опадами в найбільш віддалені куточки Землі.