На Волині провели в останню дорогу Героя Сергія Гуля

Сьогодні, 19 лютого, ратнівчани провели в останню дорогу свого земляка, відважного воїна, старшого лейтенанта 14 окремої механізованої бригади Сергія Романовича Гуля (15.07.1992 р.н.). Страшна звістка про його загибель на війні 14 лютого сколихнула серця усіх, хто знав цього відповідального, чесного, справедливого, люблячого і турботливого, небайдужого до всіх чоловіка.

Про це пише Ратнівське благочиння.

Сергій Гуль – ратнівчанин. Він зростав у сім’ї Романа та Ліни Гулів разом із сестрою Дарією. Закінчив Ратнівський ліцей № 1, під час навчання в університеті проходив військову кафедру. Свою долю поєднав з ратнівчанкою Олександрою. Мешкали у Львові. Два роки тому у подружжя народився синочок.

Небайдужість до долі України Сергій Гуль проявив ще під час АТО, коли став на захист Батьківщини. А під час повномасштабного вторгнення був практично незамінним для рідної 14-ї бригади, бо уже мав багатий досвід служби в зоні бойових дій і попри офіцерське звання та можливість бути на відстані від фронту, постійно був поряд зі своїми хлопцями-побратимами, добре знав, що таке «нуль» і завдання на передових позиціях. За особливі заслуги і відповідальність нагороджений бригадними і навіть президентською відзнаками.

17 лютого надійшло офіційне сповіщення про те, що ворог відібрав життя офіцера-захисника. 18 лютого його тіло місія «На щиті» доправила у рідне Ратне. Останню свою земну ніч Сергій Гуль провів у храмі преподобного Амфілохія Почаївського селища Ратне.

Уранці 19 лютого священники Ратнівської округи на чолі з благочинним протоієреєм Ігорем Антонюком відспівали новопреставленого воїна Сергія. Серця стискалися від болю і розуміння незворотності, коли зі словами тужливої проповіді звернувся до усіх присутніх у храмі настоятель протоієрей Анатолій Гурський. Він просив молитися за спокій душі захисника, який заплатив найдорожчим, що мав, – своїм життям – за наш спокій і благополуччя. Священник закликав всіляко підтримувати сім’ю загиблого, бо так, як зараз болить їм, не болить нікому. Нехай Господь із часом вгамує нестерпний біль утрати сина, чоловіка, батька, брата і дасть сили рідним. А кому Сергій був небайдужим, хай усі свої думки і помисли спрямують до Бога за його вічне блаженне життя у Царстві Небесному.

Після церемонії прощання у храмі траурна процесія вирушила на Алею почесних поховань, щоб віддати тіло захисника землі. І коли настав час опускати домовину у могилу, кладовище запорошило білим-білим снігом, таким же світлим і чистим, якою була душа Сергія...

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---