«Аби якось відволікатися, важливо мати улюблену справу»: донька зниклого безвісти воїна з Любешева захопилася миловарінням
13-річна Софія Поліщук із Любешева знайшла для себе захоплення – миловаріння. Ця творча справа не лише приносить дівчинці задоволення, а й стала своєрідною терапією. Тепер дівчина не просто виготовляє мило вдома, а й охоче ділиться знаннями з іншими дітьми – проводить майстеркласи.
Про це пише Нове життя.
Уперше Софія познайомилася з миловарінням на одному із майстеркласів у Львові. Захопившись там процесом створення мила, вона вирішила спробувати його виготовляти сама. Для цього придбала у спеціалізованому магазині потрібні матеріли і зробила перший шматок оригінального мила.
Миловаріння є захопливим і творчим процесом. Для того щоб зробити мило, варто придбати основу, форми, барвники, ефірні олії, блискітки, спирт.
«Я постійно збільшую кількість матеріалів. Маю вже дуже багато формочок: сердечка, квіточки, звірята, різноманітні аромати, барвники. Процес створення не забирає в мене багато часу, адже навчилася швидко це робити. Найдовше – чекати, поки воно застигне», – розповідає юна майстриня.
Читати ще: Кур’єр щастя: юна волинянка створює гостинці для тих, кого розділила війна
Свої мильні вироби Софія Поліщук продає. Каже, що попит її шедеври мають напередодні свят – 8 Березня, Дня матері. Зароблені гроші дівчинка відкладає на мрію – власний айфон.
Та Софійка не обмежується лише домашнім виробництвом. Вона охоче ділиться цим умінням з іншими.
«Перший майстерклас провела для малюків у «Мудрику». Потім – для дітей внутрішньо переміщених осіб і тих, у кого батьки загинули на війні або зникли безвісти. Майстеркласи проводила також і в класах нашого ліцею», – каже Софія.
Організовувати такі навчання семикласниці допомагають шкільний психолог, соцпедагог, логопед та медична сестра. Адже це не лише творча справа, а й відповідальна робота з дітьми.
Та не лише миловарінням захоплюється Софія Поліщук. У неї розписаний кожен день: танці, спів, репетиторство з англійської мови і математики, готування та піклування про молодшого брата. А ще вона – міністерка волонтерства у Любешівському ліцеї. Тож постійно старається організовувати та ініціювати благодійні заходи/акції на підтримку армії. За активну діяльність дівчина отримала грамоту на святі останнього дзвоника.
Є у Софії і здобутки в пісенних конкурсах. Зокрема нещодавно перемогла в одній із номінацій конкурсу Global Talent Odyssey, де виконувала пісню «Ти повертайся». Для знімання відео Софія одягнула форму свого тата…
«Це його армійська форма. Ми її зберігаємо, бо вона дуже дорога для нас. Ще двадцять років тому Геннадій проходив строкову службу. Коли ж настала повномасштабна війна, то відразу пішов захищати Україну. На жаль, він став одним із перших, хто отримав статус зниклого безвісти…» – з болем каже мама дівчинки Альона.
Софія дуже схожа на тата – і зовні, і характером. Вона дуже сумує за своїм найкращим у світі татусем, щодня з мамою і братиком чекають бодай якоїсь звісточки. Бо статус «зниклий безвісти» – це найважча невідомість. І, аби якось відволікатися, важливо мати улюблену справу. Тож Софійка варить мило, співає, танцює, волонтерить, навчається. І чекає. Дуже чекає тата з війни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Нове життя.
Уперше Софія познайомилася з миловарінням на одному із майстеркласів у Львові. Захопившись там процесом створення мила, вона вирішила спробувати його виготовляти сама. Для цього придбала у спеціалізованому магазині потрібні матеріли і зробила перший шматок оригінального мила.
Миловаріння є захопливим і творчим процесом. Для того щоб зробити мило, варто придбати основу, форми, барвники, ефірні олії, блискітки, спирт.
«Я постійно збільшую кількість матеріалів. Маю вже дуже багато формочок: сердечка, квіточки, звірята, різноманітні аромати, барвники. Процес створення не забирає в мене багато часу, адже навчилася швидко це робити. Найдовше – чекати, поки воно застигне», – розповідає юна майстриня.
Читати ще: Кур’єр щастя: юна волинянка створює гостинці для тих, кого розділила війна
Свої мильні вироби Софія Поліщук продає. Каже, що попит її шедеври мають напередодні свят – 8 Березня, Дня матері. Зароблені гроші дівчинка відкладає на мрію – власний айфон.
«Перший майстерклас провела для малюків у «Мудрику». Потім – для дітей внутрішньо переміщених осіб і тих, у кого батьки загинули на війні або зникли безвісти. Майстеркласи проводила також і в класах нашого ліцею», – каже Софія.
Організовувати такі навчання семикласниці допомагають шкільний психолог, соцпедагог, логопед та медична сестра. Адже це не лише творча справа, а й відповідальна робота з дітьми.
Та не лише миловарінням захоплюється Софія Поліщук. У неї розписаний кожен день: танці, спів, репетиторство з англійської мови і математики, готування та піклування про молодшого брата. А ще вона – міністерка волонтерства у Любешівському ліцеї. Тож постійно старається організовувати та ініціювати благодійні заходи/акції на підтримку армії. За активну діяльність дівчина отримала грамоту на святі останнього дзвоника.
Софія дуже схожа на тата – і зовні, і характером. Вона дуже сумує за своїм найкращим у світі татусем, щодня з мамою і братиком чекають бодай якоїсь звісточки. Бо статус «зниклий безвісти» – це найважча невідомість. І, аби якось відволікатися, важливо мати улюблену справу. Тож Софійка варить мило, співає, танцює, волонтерить, навчається. І чекає. Дуже чекає тата з війни.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.