Бакалаврат за три роки: як реформа НУШ скоротить час навчання в університетах

Міністерство освіти та науки опрацьовує впровадження трирічного бакалаврату для випускників 12-річної школи, які будуть вступати у заклади вищої освіти.

Про це журналістам сказав заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, передає Укрінформ.

За словами заступника міністра, ідея трирічного бакалаврату виростає з реформи НУШ, яка передбачає впровадження старшої профільної школи. У 2026-2027 навчальному році відбудеться пілотний проєкт за участю 150 закладів загальної середньої освіти, які пілотуватимуть старшу профільну школу – 10, 11, 12 класи. У 2029 році їхні випускники – це близько 11 тисяч осіб – вступатимуть у заклади вищої освіти, але для 120 вишів цієї кількості недостатньо.

«МОН провело опитування, куди б ці заявлені в експерименті здобувачі освіти хотіли вступати. І нещодавно відбулася нарада з 14 закладами вищої освіти, які були в топі опитування, на якій обговорили трирічний бакалаврат. ...Ми думаємо, що таким випускникам можна запропонувати вступ на спеціальність за тим профілем, за яким вони навчались у школі, на три роки, тому що вони будуть більш підготовлені. По факту, вони в школі мають виконати програму першого курсу і бути готовими до більшого занурення в спеціальність за профілем, за яким вони в школі вчились», – сказав Трофименко.

Водночас він зауважив, що до закладів вищої освіти вступають випускники не тільки поточного року, а й минулих років, дорослі, ветерани тощо. За даними МОН, до 40% першокурсників в університетах становлять випускники шкіл минулих років та вступники з коледжів.

Читати ще: В Україні суттєво зростуть стипендії: скільки платитимуть студентам з 1 вересня

На його думку, це спонукатиме університети розвивати більше програм навчання, зокрема для дорослих, які хочуть здобути другу вищу освіту або набути іншої спеціальності за короткостроковим навчанням.

«У нас дуже багато ветеранів, які повернуться в цивільне життя. І у них буде колосальний запит на освіту, на короткострокові курси, на здобуття якоїсь компетентності, і заклади вищої освіти мають відповідати на цей запит. У нас багато внутрішньо переміщених осіб... – це мільйони людей, і вони теж потребують перекваліфікації, перенавчання, для того щоб на новому місці отримати робоче місце і інтегруватись, адаптуватись до нових умов життя», – заявив Трофименко.

Водночас він додав, що МОН не розглядає компенсаторну виплату університетам, а разом із закладами освіти працюватиме над переходом системи на іншу модель. У стратегічних документах уже закладено диверсифікацію фінансування: державне замовлення, гранти, пільгові кредити, конкурсні інвестиції, формульне фінансування, а також модернізацію мережі ЗВО через укрупнення й інвестиції в сильніші університети.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---