Чи очікує українців забезпечена старість?
На першому після канікул засіданні парламенту, тобто у середині травня, можна очікувати на проект закону про проведення пенсійної реформи, яка має запрацювати вже з 2018 року. В уряді кажуть, що реформа передусім потрібна не Міжнародному валютному фонду, а Україні, де кількість людей, які працюють, не може покрити потреби тих, хто досягає пенсійного віку. Тож народжені у 90-х чи навіть у 80-х роках за песимістичних розрахунків матимуть замість пенсій дірки.
Що пропонують урядовці та як залагоджують ситуацію в інших країнах, спробуємо з’ясувати далі, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №17 (65) від 4 травня.
МВФ: РОЗВ’ЯЗУВАТИ ПИТАННЯ ПОТРІБНО НЕГАЙНО
«Протягом останніх 10-15 років усі звіти про стан пенсійної системи повторюють одні й ті ж висновки. Якщо нічого не зміниться, то Пенсійний фонд ставатиме все більш фінансово нестійким і не зможе забезпечити пенсії на рівні прожиткового мінімуму населенню України», – пише голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден у виданні «Економічна правда».
Він зазначає, що усі європейські країни свого часу зіткнулися із проблемою старіння населення та скорочення робочої сили. Одначе з радянських часів лише Україна не змінювала підходів до пенсійних питань кардинально. Поодинокі спроби не розв’язували питання глобально.
«Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить близько 58,5 року, для жінок – трохи менш як 56 років. Для порівняння: середні показники у ЄС становлять 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок. Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12 млн пенсіонерів – близько 30% населення», – цитуємо Родена.
Окрім цього, низьким залишається співвідношення тих, хто платить пенсійні внески, та пенсіонерів. Це, звісно, також показник того, скільки виплат – у тіні. Однак стимулів до таких виплат небагато. Тож соціальне страхування покриває лише невелику частку пенсійного кошика. Рон ван Роден зазначає, що покриття з бюджету пенсійної дірки досягає 6% ВВП, що більше, аніж витрати на безпеку та оборону. Також варто згадати про непомірно великі пенсійні надбавки для певних груп працівників.
Як розв’язувати це питання – справа українського уряду. Один із рецептів, які озвучив представник МВФ, – це надання працівникам більшого вибору щодо віку виходу на пенсію залежно від загальної тривалості трудового стажу: для відносно раннього виходу на пенсію потрібно буде мати більший трудовий стаж. Також ідеться про створення стимулів для продовження трудової діяльності та пізнішого виходу на пенсію.
Іншими словами, вищі пенсії будуть отримувати ті, хто сплачує більше внесків і працює довше, а ті, хто сплачує менші внески і вирішив вийти на пенсію раніше, отримуватимуть меншу пенсію. Він також наголошує на жорсткій регуляції спрощеного режиму оподаткування для малих підприємств. А ось введення так званої накопичувальної пенсійної системи на додаток до чинної, на думку Родена, не матиме особливого сенсу без попереднього виправлення недоліків чинної системи.
УРЯД: ПЛАНИ АМБІТНІ
В уряді реакція на статтю Родена була емоційною і спровокувала шквал критики. Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко відзначив, що голова місії МВФ не розуміє українських реалій. «Після слів «експерта», що основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів, зникло будь-яке бажання читати всю цю маячню до кінця», – написав урядовець.
В уряді реалізувати пенсійну реформу сподіваються уже з 1 січня 2018 року. У своєму Facebook Прем’єр-міністр Володимир Гройсман написав, що передусім варто очікувати збільшення пенсій. Якщо точно, то йдеться про перерахунок пенсій для тих, у кого з 2012 року вони не змінювалися. Зокрема, для 5,6 млн пенсіонерів, у тому числі для 3,1 млн, очікується, що пенсії зростуть на 500 гривень і більше. Але це зростання не пов’язане з реформою пенсійної системи, це планове підвищення соціальних стандартів, яке нардепи ухвалили разом із бюджетом на 2017 рік у грудні минулого року.
Гройсман також анонсував, що пенсії не оподатковуватимуться для пенсіонерів, які працюють. У планах урядовця – досягнути бездефіцитного Пенсійного фонду до 2024 року. Він запевняє, що про підвищення пенсійного віку поки що не йдеться. А розмір пенсії залежатиме від розміру сплачених внесків.
Утім, зі слів представника Петра Порошенка в парламенті Ірини Луценко, яка виступила нещодавно у сесійній залі, підняття пенсійного віку можна чекати після того, як «економічні показники та інфляція будуть на досить низькому рівні». Планується, що до 2021 року пенсійний вік чоловіків і жінок таки зрівняється й становитиме 60 років.
В уряді уже говорять про збільшення вимог щодо наявності страхового стажу. «Просто сказати, мовляв, мені 60 років – платіть пенсію, вже буде годі», – заявив в ефірі «Радіо Свобода» міністр соціальної політики Андрій Рева.
Це все звучить амбітно та солодко, втім постає питання, за рахунок чого Пенсійний фонд, у якому нині дірка розміром з «маріанську впадину», вийде вже за сім років у нуль? В уряді розраховують на відрахування від збільшення мінімального рівня зарплати, а також виведення з тіні тих, хто не платить єдиний соціальний внесок.
Щоб змінити цю ситуацію, у Кабміні вирішили підвищити штрафи за виплату зарплати без сплати ЄСВ та податків – у стократному розмірі від мінімальної зарплати, яку цим же законом підвищили до 3200 грн, пише видання «Гордон» із посиланням на міністра Реву.
Іншої конкретики щодо проекту реформи немає. Це досить небезпечно, оскільки, як це завжди буває, терміни ухвалення рішення вже майже вичерпані, а всіх деталей немає. Можливо, всупереч заявам Родена, в уряді запропонують і так званий другий рівень пенсійної системи, коли не лише ті, хто легально працює, утримують пенсіонерів, а коли й ті, хто працює додатково, відкладатимуть частину доходу, який держава інвестує в економіку для виплати пенсії у майбутньому.
ПАРЛАМЕНТ – В ОЧІКУВАННІ НЕВІДОМОГО
Аби ввести реформу в дію, уряду потрібно не лише узгодити ці питання з МВФ, а й, звісно, з парламентом. Хоча, припускають, оскільки парламентарі не хочуть наражатися на можливий розпуск, Президенту вдасться на них натиснути, і пропозиції врахують.
Звісно, навіть сирі заяви вже наразилися на критику. Юрист і громадський діяч, експерт Венеційської комісії Марина Ставнійчук вважає, що запропоновані урядом зміни не є реформою узагалі.
«Ми ніколи не наповнимо бюджет Пенсійного фонду, якщо не буде справді здійснено тих фінансово-економічних реформ, які дадуть серйозний ефект для розвитку. Якщо будуть інвестиції, розвиток промисловості, надійна банківська система, тобто створено нові умови, тоді ця важка проблема, яка виникла не лише при цьому уряді, може поступово залагодитися», – цитує Ставнійчук «Політика і культура».
А ось виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук зазначає, що головною метою реформи залишатиметься зменшення дефіциту Пенсійного фонду, передає DW. Сподіватися на суттєве збільшення розмірів пенсійного забезпечення при цьому не варто, адже за нинішньої демографічної структури українського суспільства пенсія, яка забезпечується за рахунок платників податків, може бути лише мінімальною, каже експерт.
ЯКИМ Є ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД?
У США є і державні, і комерційні пенсійні фонди. Державні формуються завдяки відрахуванням, які здійснюють роботодавці. На пенсію тут виходять у 65-67 років. Можна і раніше, втім тоді пенсійні відрахування складатимуть 20%. Але навіть найменша пенсія, схоже, може забезпечити тут гідний рівень життя.
У Фінляндії пенсійний вік складає 65 років. В Австралії є можливість кожному самостійно забезпечити старість. Упродовж життя громадяни країни відраховують із заробітку близько 10% на спеціальний рахунок, яким не можна користатися до виходу на відпочинок.
У Бельгії на пенсію можна піти вже у 63 роки, але для отримання, скажімо, повного пенсійного пакету варто мати трудовий стаж не менш як 45 років. Якщо ця цифра менша, то і кількість грошей буде меншою.
В Італії вже наступного року пенсійний вік має досягнути 66 років. Чверть пенсіонерів забезпечують приватні компанії, решту – держава. Італійці отримують трішки більш як 70% від свого заробітку.
У Німеччині можна вийти на пенсію в 65 років, однак вік поступово піднімається. Люди, народжені після 1964 року, зможуть отримувати допомогу після 67 років.
Загалом у Європі – тенденція до збільшення пенсійного віку. Це пов’язано у тому числі зі збільшенням тривалості життя. В Україні поки що такої демографічної статистики не помітно.
Довідка:
Дефіцит пенсійного фонду України становить 140 млрд грн.
Це другий за величиною дефіцит пенсійного фонду в Європі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Що пропонують урядовці та як залагоджують ситуацію в інших країнах, спробуємо з’ясувати далі, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №17 (65) від 4 травня.
МВФ: РОЗВ’ЯЗУВАТИ ПИТАННЯ ПОТРІБНО НЕГАЙНО
«Протягом останніх 10-15 років усі звіти про стан пенсійної системи повторюють одні й ті ж висновки. Якщо нічого не зміниться, то Пенсійний фонд ставатиме все більш фінансово нестійким і не зможе забезпечити пенсії на рівні прожиткового мінімуму населенню України», – пише голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден у виданні «Економічна правда».
Він зазначає, що усі європейські країни свого часу зіткнулися із проблемою старіння населення та скорочення робочої сили. Одначе з радянських часів лише Україна не змінювала підходів до пенсійних питань кардинально. Поодинокі спроби не розв’язували питання глобально.
«Середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить близько 58,5 року, для жінок – трохи менш як 56 років. Для порівняння: середні показники у ЄС становлять 63,6 року для чоловіків і 62,6 року для жінок. Це призвело до того, що в Україні налічується понад 12 млн пенсіонерів – близько 30% населення», – цитуємо Родена.
Окрім цього, низьким залишається співвідношення тих, хто платить пенсійні внески, та пенсіонерів. Це, звісно, також показник того, скільки виплат – у тіні. Однак стимулів до таких виплат небагато. Тож соціальне страхування покриває лише невелику частку пенсійного кошика. Рон ван Роден зазначає, що покриття з бюджету пенсійної дірки досягає 6% ВВП, що більше, аніж витрати на безпеку та оборону. Також варто згадати про непомірно великі пенсійні надбавки для певних груп працівників.
Як розв’язувати це питання – справа українського уряду. Один із рецептів, які озвучив представник МВФ, – це надання працівникам більшого вибору щодо віку виходу на пенсію залежно від загальної тривалості трудового стажу: для відносно раннього виходу на пенсію потрібно буде мати більший трудовий стаж. Також ідеться про створення стимулів для продовження трудової діяльності та пізнішого виходу на пенсію.
Іншими словами, вищі пенсії будуть отримувати ті, хто сплачує більше внесків і працює довше, а ті, хто сплачує менші внески і вирішив вийти на пенсію раніше, отримуватимуть меншу пенсію. Він також наголошує на жорсткій регуляції спрощеного режиму оподаткування для малих підприємств. А ось введення так званої накопичувальної пенсійної системи на додаток до чинної, на думку Родена, не матиме особливого сенсу без попереднього виправлення недоліків чинної системи.
УРЯД: ПЛАНИ АМБІТНІ
В уряді реакція на статтю Родена була емоційною і спровокувала шквал критики. Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко відзначив, що голова місії МВФ не розуміє українських реалій. «Після слів «експерта», що основна структура пенсійної системи не змінилася з радянських часів, зникло будь-яке бажання читати всю цю маячню до кінця», – написав урядовець.
В уряді реалізувати пенсійну реформу сподіваються уже з 1 січня 2018 року. У своєму Facebook Прем’єр-міністр Володимир Гройсман написав, що передусім варто очікувати збільшення пенсій. Якщо точно, то йдеться про перерахунок пенсій для тих, у кого з 2012 року вони не змінювалися. Зокрема, для 5,6 млн пенсіонерів, у тому числі для 3,1 млн, очікується, що пенсії зростуть на 500 гривень і більше. Але це зростання не пов’язане з реформою пенсійної системи, це планове підвищення соціальних стандартів, яке нардепи ухвалили разом із бюджетом на 2017 рік у грудні минулого року.
Гройсман також анонсував, що пенсії не оподатковуватимуться для пенсіонерів, які працюють. У планах урядовця – досягнути бездефіцитного Пенсійного фонду до 2024 року. Він запевняє, що про підвищення пенсійного віку поки що не йдеться. А розмір пенсії залежатиме від розміру сплачених внесків.
Утім, зі слів представника Петра Порошенка в парламенті Ірини Луценко, яка виступила нещодавно у сесійній залі, підняття пенсійного віку можна чекати після того, як «економічні показники та інфляція будуть на досить низькому рівні». Планується, що до 2021 року пенсійний вік чоловіків і жінок таки зрівняється й становитиме 60 років.
В уряді уже говорять про збільшення вимог щодо наявності страхового стажу. «Просто сказати, мовляв, мені 60 років – платіть пенсію, вже буде годі», – заявив в ефірі «Радіо Свобода» міністр соціальної політики Андрій Рева.
Це все звучить амбітно та солодко, втім постає питання, за рахунок чого Пенсійний фонд, у якому нині дірка розміром з «маріанську впадину», вийде вже за сім років у нуль? В уряді розраховують на відрахування від збільшення мінімального рівня зарплати, а також виведення з тіні тих, хто не платить єдиний соціальний внесок.
Щоб змінити цю ситуацію, у Кабміні вирішили підвищити штрафи за виплату зарплати без сплати ЄСВ та податків – у стократному розмірі від мінімальної зарплати, яку цим же законом підвищили до 3200 грн, пише видання «Гордон» із посиланням на міністра Реву.
Іншої конкретики щодо проекту реформи немає. Це досить небезпечно, оскільки, як це завжди буває, терміни ухвалення рішення вже майже вичерпані, а всіх деталей немає. Можливо, всупереч заявам Родена, в уряді запропонують і так званий другий рівень пенсійної системи, коли не лише ті, хто легально працює, утримують пенсіонерів, а коли й ті, хто працює додатково, відкладатимуть частину доходу, який держава інвестує в економіку для виплати пенсії у майбутньому.
ПАРЛАМЕНТ – В ОЧІКУВАННІ НЕВІДОМОГО
Аби ввести реформу в дію, уряду потрібно не лише узгодити ці питання з МВФ, а й, звісно, з парламентом. Хоча, припускають, оскільки парламентарі не хочуть наражатися на можливий розпуск, Президенту вдасться на них натиснути, і пропозиції врахують.
Звісно, навіть сирі заяви вже наразилися на критику. Юрист і громадський діяч, експерт Венеційської комісії Марина Ставнійчук вважає, що запропоновані урядом зміни не є реформою узагалі.
«Ми ніколи не наповнимо бюджет Пенсійного фонду, якщо не буде справді здійснено тих фінансово-економічних реформ, які дадуть серйозний ефект для розвитку. Якщо будуть інвестиції, розвиток промисловості, надійна банківська система, тобто створено нові умови, тоді ця важка проблема, яка виникла не лише при цьому уряді, може поступово залагодитися», – цитує Ставнійчук «Політика і культура».
А ось виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук зазначає, що головною метою реформи залишатиметься зменшення дефіциту Пенсійного фонду, передає DW. Сподіватися на суттєве збільшення розмірів пенсійного забезпечення при цьому не варто, адже за нинішньої демографічної структури українського суспільства пенсія, яка забезпечується за рахунок платників податків, може бути лише мінімальною, каже експерт.
ЯКИМ Є ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД?
У США є і державні, і комерційні пенсійні фонди. Державні формуються завдяки відрахуванням, які здійснюють роботодавці. На пенсію тут виходять у 65-67 років. Можна і раніше, втім тоді пенсійні відрахування складатимуть 20%. Але навіть найменша пенсія, схоже, може забезпечити тут гідний рівень життя.
У Фінляндії пенсійний вік складає 65 років. В Австралії є можливість кожному самостійно забезпечити старість. Упродовж життя громадяни країни відраховують із заробітку близько 10% на спеціальний рахунок, яким не можна користатися до виходу на відпочинок.
У Бельгії на пенсію можна піти вже у 63 роки, але для отримання, скажімо, повного пенсійного пакету варто мати трудовий стаж не менш як 45 років. Якщо ця цифра менша, то і кількість грошей буде меншою.
В Італії вже наступного року пенсійний вік має досягнути 66 років. Чверть пенсіонерів забезпечують приватні компанії, решту – держава. Італійці отримують трішки більш як 70% від свого заробітку.
У Німеччині можна вийти на пенсію в 65 років, однак вік поступово піднімається. Люди, народжені після 1964 року, зможуть отримувати допомогу після 67 років.
Загалом у Європі – тенденція до збільшення пенсійного віку. Це пов’язано у тому числі зі збільшенням тривалості життя. В Україні поки що такої демографічної статистики не помітно.
Довідка:
Дефіцит пенсійного фонду України становить 140 млрд грн.
Це другий за величиною дефіцит пенсійного фонду в Європі.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
ВВ
Показати IP
5 Травня 2017 10:17
Для чого взагалі той пенсійний фонд. Краще хай, скажімо Приват Банк, чи Ощадбанк, автоматично відраховує з людей певний % на депозитний рахунок. Після досягнення пенсійного віку, все що накопичилось переходить людині. А то получається в державу платиш і платиш, а ті піда.и хочуть все більше кинути людей. самі їздять на Джипах, зареєстрованих на їхніх бабць пенсіонерок....За який ххх ви їх заробили?
Тільки треба якось вирішити, як оплачувати по накатаній схемі фактичним пенсіонерам...
Пів сотні мешканців Грабовського на Сумщині вивезли до РФ
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
Тривожна ніч на Рівненщині: ворог пошкодив цивільний об'єкт
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
Кожен кілометр – це продовження боротьби. Історія волинського фронтового водія на псевдо Апостол
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Завтра Луцьк прощатиметься з Героєм Юрієм Смикалом
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.