«Хто хоче свого запашного хліба, той їде»: як працює млин на Волині

69-річний Євген Глот живе у селі Старий Загорів на Волині. Більшість свого життя пропрацював електриком. Три роки тому став мірошником.

Зараз працює на млині, встановленому в 1995 році, розповів Суспільному чоловік.

У юності мріяв навчатися в Одесі, бути моряком.

«У море хотів. Але так вийшло, що на математиці завалився. По здоров’ю пройшов, твір написав на 4, а математику на 2 і повернувся додому. Пропрацював усе життя з 1981 року електриком», – каже Євген Глот.

Розповідає: процес змелювання борошна безперервний, за ним потрібно стежити. Коли брався за цю справу, спочатку дуже хвилювався, бо, з його слів, це дуже відповідальна робота.«Є така народна мудрість: «Хліб усьому голова». Хліб – це таке звичне і буденне поняття, як повітря, як вода. А щоб були смачні та запашні ласощі на нашому столі, то потрібне борошно», – додає він.

На млині спочатку зважують мішки зерна, потім ставлять їх до завантажувального бункера. Мірошник вмикає вентилятор, віялку, де очищується зерно і завантажується в інший бункер.З бункера зерно по трубі надходить до віялки, де відбувається калібрування та його очищення від різних домішок. Тоді вмикають млин, а повітря закачує певну кількість зерна на шість вальців, на кожному з яких борошно подрібнюється дрібніше й дрібніше.

Читати ще: Берегиня давніх традицій: волинянка пече хліб на заквасці та капустяному листі

Борошно потрапляє до норії – це вертикальний ліфт для зерна або борошна, а звідти у мішки. Як пояснює мірошник, на переробку центнера зерна потрібно від 15 до 30 хвилин, залежно від його твердості, клітковини та клейковини.

«З центнера зерна пшениці мають вийти перший, другий, третій сорти до 70 кілограмів, часом більше, але то все залежить від якості пшениці, а решта 30% – висівки. Рідко хто привозить до трьох центнерів. Буває, з Локачів 60-70 кілограмів везуть. Хочуть свого», – додає він.Замовники позначають свої мішки та сорти смолою, а також мірошник робить замітки маркером.

«Як почалася війна, то люди стали їздити часто, треба було зробити запас борошна. Раніше добами працював млин, а зараз проклятуща та війна. Багато виїхало. Мало люди мелють, але їдуть. Хто хоче свого запашного хліба, той їде», – каже Євген Глот.

Найчастіше мелють перед Пасхою, додає мірошник.«Перед Пасхою приїхав намолоти. Разів три на рік мелю. Нам вигідніше приїхати змолоти, ніж купувати хліб. Але і паска виходить, і хліб», – каже місцевий житель Віктор Міщук.

Євген Глот розповідає: йому приємно бути мірошником. Вважає, що це почесна та благородна професія, яка приносить добро людям.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---