Королева Єлизавета І мала понад 20 шпигунів по всій Європі. Вчений розкрив секретне досьє

У Британії розшифрували 428-річне секретне досьє, яке розкриває мережу шпигунів королеви Єлизавети І по всій Європі.

Імена понад 20 шпигунів по всій Європі з’ясував професор ранньомодерної британської історії в Університеті Лідса Стівен Алфорд, з посиланням на The Guardian передає Українська правда Життя.

Королева Єлизавета І, яка була донькою Анни Болейн та останньою правителькою з династії Тюдорів, правила Британією з 1558 по 1603 рік. У цей період держсекретарем був розвідник Роберт Сесіл, знаменитий в історії тим, що розкрив "Порохову змову" 1605 року.

Нині дослідник Стівен Алфорд виявив, що Роберт Сесіл створив і використовував підпільну мережу, щоб шпигувати за європейськими монархами заради англійського престолу.

Читати ще: Королівська родина відкриває двері замку Балморал для туристів уперше за 170 років

Раніше вчені вважали, що таких шпигунів було лише кілька. Але відкриття Алфорда доводить, що держсек насправді мав організовану мережу з понад 20 шпигунів у Португалії, Франції, Бельгії, Іспанії, Шотландії, Швеції, Нідерландах, Римі та інших країнах Європи.

За словами Алфорда, більшість шпигунів у 16 столітті з'являлися випадково і добровільно надавали ту чи ту інформацію. Але ці розвідники діяли організовано.

"Це були серйозні люди, багато з яких були міжнародними комерсантами, які отримували зарплату… Сесіл вибрав купців, тому що вони подорожували, вміли читати і писати, розмовляли європейськими мовами і мали власні мережі", – каже Алфорд.

Вчений вважає, що це була "перша правильно організована секретна служба" в Англії.

428-річне секретне досьє Роберта Сесіла зібрали докупи за допомогою ключового документа – аркуша паперу під заголовком "Імена розвідників".Документ тривалий час пролежав у Національному архіві, а 15 років тому його знайшов Стівен Алфорд.

Вчений припускає, що Роберт Сесіл почав писати цей перелік у 1596 році. Згодом вікторіанські архіваріуси помістили його у теку "різне".

"Там було багато імен, серед яких – імена людей, які входили до таємної ради Єлизавети І або були близькими до неї. Багато кого я не знав. Зрештою, я зрозумів, що цифри поруч з їхніми іменами – це номери сторінок, і що це справді сторінка зі змістом. Це був момент осяяння", – згадує вчений.Алфорд шукав усі можливі дані про розвідників – будь-який документ, який би мав маленьку цифру в кутку, що збігалася з номером розвідника на сторінці змісту.

"До ХІХ століття рукописи дуже погано зберігалися. Яасто їх запихали в камери в лондонському Тауері. До деяких з них дісталися щури і миші. Часто вони були заплямовані, іноді можна побачити сліди від зубів. Це диво, що ці папери взагалі збереглися", – каже вчений.

Поступово збираючи досьє на кожного розвідника, чоловік почав помічати певну закономірність. Наприклад, усі вони були під рукою в офісі Сесіла, коли надходили звіти, або коли треба було обліковувати платежі.Зрештою, Стівен Алфорд описав усі свої відкриття про шпигунську службу часів Королеви Єлизавети I у книзі "Всі його шпигуни: Таємний світ Роберта Сесіла" від видавництва Penguin.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---