«Машинка – моя ровесниця»: 79-річна волинянка шиє адаптивний одяг для військових
79-річна Валентина Джам із села Боровичі Луцького району власноруч шиє адаптивну білизну та одяг для українських військових.
Жінка розповіла Суспільному, що працює щодня з дев’ятої ранку за старою ручною машинкою, якій майже 70 років.
«З мене онучка сміється, каже: «Баба як на роботі». Я зранку вийшла, курям дала й одразу сідаю і шию», – усміхається волинянка.
Валентина Джам каже, що взялася за шиття, бо хоче підтримати українських захисників: «Я підтримую наших воїнів, нашу Україну. Я є українка!»
Жінка має п’ятеро дітей, онуків і правнуків, загалом 30 людей. Частина рідних мешкає на Волині, інші – у Києві, Дубищах та за кордоном.
Двоє синів та онук Валентини служать у війську. Один із синів – військовий пенсіонер, який після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав оборони.
«Я їх не питаю і кажу: мені нічого не кажіть, бо то ваше. Ви мені подзвоніть, щоб я почула ваш голос. Я почую ваш голос – і сама визначу, як ви», – каже жінка.
Читати ще: Продукти «на нуль», маскувальні сітки, адаптивний одяг: як колківський волонтерський центр допомагає українським військовим
На початку 2022 року Валентина почала в’язати шкарпетки для військових з того, що знаходила вдома або що приносили люди. Згодом дочка принесла зразок адаптивних трусів для поранених бійців. Тоді у селі майже не було потрібних матеріалів.
«Комбінувала їх, бо то ж на раз. Нема липучки ніде. Внучка вичитала – виписали. Потім внук зі Львова привіз липучок», – згадує пенсіонерка.
Першими вона шила речі для шпиталів – із липучками з боків, щоб одяг легко було вдягати і знімати. Згодом почала робити й інші види адаптивної білизни.
За підрахунками жінки, вона вже пошила 600 одиниць одягу на липучках, 430 пар сімейних трусів і ще 130 – у процесі. Загалом виготовила понад 1030 одиниць білизни й одягу.
Тканини Валентині приносять місцеві жителі та волонтери. Переважно це нова постільна білизна, яку можна переробляти на адаптивні комплекти.
«Машинка – моя ровесниця. Їй, мабуть, років 70. Вона ручна була», – каже волонтерка.
Шити Валентина навчилася ще в 1961 році – спершу у швейній майстерні в селі, а потім закінчила навчання у Кам’янці-Подільському як майстер з пошиву чоловічого верхнього одягу.
Читати ще: В'яже шкарпетки військовим і пише автобіографічний щоденник: волинянка відзначила 96-ліття
Син, який живе у Швейцарії, допоміг забезпечити будинок аварійним освітленням. Незважаючи на перенесений інсульт і проблеми із зором, Валентина продовжує працювати.
«Що мені хотілося б – щоб був мир, щоб було спокійно, щоб наші повернулися всі, хто де є по світах», – зізнається жінка.
Волонтерка з Луцька Олена Мисковець розповіла, що адаптивний одяг від Валентини Джам вона передає за запитами військових у стабілізаційні пункти та шпиталі.
«Це польові госпіталі ближче до лінії зіткнення, де хлопці отримують першу допомогу й де часто проводять операції, там є потреба в білизні. Ми відправляємо потихеньку – по 10 пар, по можливості», – зазначила волонтерка.
За словами Олени Мисковець, одяг, який відшиває Валентина, відправляли у Суми, на Харківщину та Курщину.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Жінка розповіла Суспільному, що працює щодня з дев’ятої ранку за старою ручною машинкою, якій майже 70 років.
«З мене онучка сміється, каже: «Баба як на роботі». Я зранку вийшла, курям дала й одразу сідаю і шию», – усміхається волинянка.
Валентина Джам каже, що взялася за шиття, бо хоче підтримати українських захисників: «Я підтримую наших воїнів, нашу Україну. Я є українка!»
Жінка має п’ятеро дітей, онуків і правнуків, загалом 30 людей. Частина рідних мешкає на Волині, інші – у Києві, Дубищах та за кордоном.
«Я їх не питаю і кажу: мені нічого не кажіть, бо то ваше. Ви мені подзвоніть, щоб я почула ваш голос. Я почую ваш голос – і сама визначу, як ви», – каже жінка.
Читати ще: Продукти «на нуль», маскувальні сітки, адаптивний одяг: як колківський волонтерський центр допомагає українським військовим
На початку 2022 року Валентина почала в’язати шкарпетки для військових з того, що знаходила вдома або що приносили люди. Згодом дочка принесла зразок адаптивних трусів для поранених бійців. Тоді у селі майже не було потрібних матеріалів.
«Комбінувала їх, бо то ж на раз. Нема липучки ніде. Внучка вичитала – виписали. Потім внук зі Львова привіз липучок», – згадує пенсіонерка.
«Машинка – моя ровесниця. Їй, мабуть, років 70. Вона ручна була», – каже волонтерка.
Читати ще: В'яже шкарпетки військовим і пише автобіографічний щоденник: волинянка відзначила 96-ліття
Син, який живе у Швейцарії, допоміг забезпечити будинок аварійним освітленням. Незважаючи на перенесений інсульт і проблеми із зором, Валентина продовжує працювати.
Волонтерка з Луцька Олена Мисковець розповіла, що адаптивний одяг від Валентини Джам вона передає за запитами військових у стабілізаційні пункти та шпиталі.
«Це польові госпіталі ближче до лінії зіткнення, де хлопці отримують першу допомогу й де часто проводять операції, там є потреба в білизні. Ми відправляємо потихеньку – по 10 пар, по можливості», – зазначила волонтерка.
За словами Олени Мисковець, одяг, який відшиває Валентина, відправляли у Суми, на Харківщину та Курщину.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.