«Моя мрія була повернутися живим з полону»: захисник «Азовсталі» з Луцька повів доньку у перший клас
Перебуваючи у полоні, захисник «Азовсталі» Сергій Шевчук мріяв як веде доньку у перший клас. 1 вересня його бажання здійснилося – воїн став свідком як дочка Аделіна задзвонила у дзвоник на лінійці Луцького ліцею № 27.
Прикордонник розповів Суспільному, що думки про рідних допомагали йому вистояти 86 днів в оточенні на заводі в Маріуполі та сім місяців у російському полоні.
«Я вижив тому, що мріяв повести доньку до першого класу. Моя мрія була повернутися живим з полону. Тому що я був поламаний дуже. У мене було пошкоджено практично всі внутрішні органи. Я став більш емоційніший, чутливіший», – сказав Сергій Шевчук.Тепер, додав, радіє кожному дню і бачить цінність у тому, щоб щодня бачити своїх близьких, спілкуватися з позитивними людьми.
Свій перший день повномасштабної війни прикордонник зустрів у Маріуполі – боронив завод «Азовсталь». Зазначив, що з побратимами боролися з мародерами, допомагали місцевим, які потребували їжі та води. Потім потрапив у полон. Своє звільнення у переддень Нового року вважає дивом.
Читати ще: Луцький міський голова зустрівся зі звільненим з полону офіцером Сергієм Шевчуком
«Я дивився, що кожного дня знищують це місто. Дивитися страшно, коли гинуть діти, коли їх закопують у подвір’ях. Маленькі хрестики – це маленьких діток, у дорослих більші», – поділився спогадами ветеран Волинського прикордонного загону.
Сергій Шевчук завжди носить браслет-спогад про «Азовсталь». Прикраса нагадує йому про побратимів, які перебували з ним в оточенні та тих, які загинули.«Він завжди мені дає зрозуміти, що не так все зараз просто. Я надіюсь, що таких браслетів буде багато, тих козаків, які повернуться з полону. Я надіюся, що вони живі, що вони не закатовані», – зауважив він.
Його дружина Тетяна додала: усі сім місяців полону мала надію, що чоловік повернеться.
«Така невідомість, внутрішнє переживання, страх. Звичайно надія, що все буде добре, але в основному було дуже тривожно і страшно. Не знаєш, як дитині пояснити, де тато, чого довго немає, чого з роботи не приходить, але дякувати Богу ми впорались і все добре», – розповіла про свій стан Тетяна Шевчук.Директорка ліцею № 27 Наталія Гаврилевич зазначила, що долучалася до акцій на підтримку військовополонених, аби повернути Сергія Шевчука з російського полону.
«Чесно сказати, не знала, що так посприяємо, щоб хлопець прийшов назад. Не знала, що тут є квартира і що Сергій саме в наш ліцей приведе свою доньку. Це доля», – сказала Наталія Гаврилевич.Сергій Шевчук додав: зараз займається волонтерством, багато читає та має потребу допомагати іншим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Прикордонник розповів Суспільному, що думки про рідних допомагали йому вистояти 86 днів в оточенні на заводі в Маріуполі та сім місяців у російському полоні.
«Я вижив тому, що мріяв повести доньку до першого класу. Моя мрія була повернутися живим з полону. Тому що я був поламаний дуже. У мене було пошкоджено практично всі внутрішні органи. Я став більш емоційніший, чутливіший», – сказав Сергій Шевчук.Тепер, додав, радіє кожному дню і бачить цінність у тому, щоб щодня бачити своїх близьких, спілкуватися з позитивними людьми.
Свій перший день повномасштабної війни прикордонник зустрів у Маріуполі – боронив завод «Азовсталь». Зазначив, що з побратимами боролися з мародерами, допомагали місцевим, які потребували їжі та води. Потім потрапив у полон. Своє звільнення у переддень Нового року вважає дивом.
Читати ще: Луцький міський голова зустрівся зі звільненим з полону офіцером Сергієм Шевчуком
«Я дивився, що кожного дня знищують це місто. Дивитися страшно, коли гинуть діти, коли їх закопують у подвір’ях. Маленькі хрестики – це маленьких діток, у дорослих більші», – поділився спогадами ветеран Волинського прикордонного загону.
Сергій Шевчук завжди носить браслет-спогад про «Азовсталь». Прикраса нагадує йому про побратимів, які перебували з ним в оточенні та тих, які загинули.«Він завжди мені дає зрозуміти, що не так все зараз просто. Я надіюсь, що таких браслетів буде багато, тих козаків, які повернуться з полону. Я надіюся, що вони живі, що вони не закатовані», – зауважив він.
Його дружина Тетяна додала: усі сім місяців полону мала надію, що чоловік повернеться.
«Така невідомість, внутрішнє переживання, страх. Звичайно надія, що все буде добре, але в основному було дуже тривожно і страшно. Не знаєш, як дитині пояснити, де тато, чого довго немає, чого з роботи не приходить, але дякувати Богу ми впорались і все добре», – розповіла про свій стан Тетяна Шевчук.Директорка ліцею № 27 Наталія Гаврилевич зазначила, що долучалася до акцій на підтримку військовополонених, аби повернути Сергія Шевчука з російського полону.
«Чесно сказати, не знала, що так посприяємо, щоб хлопець прийшов назад. Не знала, що тут є квартира і що Сергій саме в наш ліцей приведе свою доньку. Це доля», – сказала Наталія Гаврилевич.Сергій Шевчук додав: зараз займається волонтерством, багато читає та має потребу допомагати іншим.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
...
Показати IP
2 Вересня 2025 15:00
Дай Боже здоров'я захиснику.
Налагодили схему поборів за встановлення інвалідності: на Волині затримали меддиректора лікарні та його спільника
Сьогодні 20:48
Сьогодні 20:48
Ярмарок ветеранського бізнесу на LubArt Festival у Луцьку: що там продають. Фоторепортаж
Сьогодні 19:52
Сьогодні 19:52
Ковельчанин проведе рік у неволі, бо зрізав чотири сосни
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
Луцька громада втратила на війні ще трьох Героїв
Сьогодні 18:00
Сьогодні 18:00
Угорщина скасувала видавання дозволів на проживання для працівників-мігрантів не з ЄС
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
Зіткнулися Volkswagen і Tesla: у Луцьку на Волі – ДТП
Сьогодні 16:36
Сьогодні 16:36





Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.