Мова – символ боротьби: нині майже 60% українців використовують вдома українську, – нардепка з Волині

Про те, як за п’ять років дії мовного законодавства змінилася ситуація з використанням української мови, в ефірі «Київ-24» розповіла нардепка з Волині Ірина Констанкевич.

Як наголосила нардепка, закон, ухвалений у 2019 році, безперечно створив рамки для її розвитку, але справжній переломний момент настав після повномасштабного вторгнення Росії.

Для мільйонів українців саме війна стала вирішальним фактором у виборі мови і саме української. Бо російська - це мова агресора.

«Ще десять років тому українська в багатьох регіонах не була мовою повсякденного спілкування. Сьогодні ж статистика показує, що абсолютна більшість громадян удома використовує саме українську. Майже 60% – виключно українську, і лише близько 10% – російську. Це підтверджує: мовний вибір українців є не результатом примусу, а усвідомленим кроком», – зауважує парламентарка.

Чому українська стала мовою вибору?

Багато людей, які раніше спілкувалися російською, тепер свідомо переходять на українську, бо розуміють, що мова – це не просто засіб комунікації, а символ боротьби та національної ідентичності.

Розмовляти мовою Путіна, Лаврова та інших російських чиновників є неприйнятним. Це питання не тільки особистого вибору, а й культурного відмежування від агресора», - зауважила Ірина Констанкевич.

Читати ще: Як українська мова боролася за виживання: луцька радійниця запустила третій сезон популярного подкасту

Як додала парламентарка, зміни торкнулися і сфери культури. «Письменники, які раніше творили російською, зараз пишуть українською. Діячі культури, блогери, журналісти та навіть звичайні громадяни – усе більше людей роблять свій внесок у розвиток українськомовного простору. Ба більше, навіть іноземці, які володіють російською, намагаються її уникати – натомість переходять на англійську, французьку або вивчають українські слова».

Освіта: основа мовного майбутнього

«Якщо ми хочемо закріпити цей позитивний тренд, держава має забезпечити комфортні умови для функціонування української мови. І ключова роль тут належить освіті.

Сьогодні українська мова є основною мовою навчання, однак не можна заперечувати виклики, з якими стикаються школи. Важливо, щоб українська не просто звучала на уроках, а й активно використовувалася поза школою. Для прикладу – звучання української музики під час перерв, літературні конкурси, мовні табори для дітей. Це формує позитивне сприйняття мови з дитинства.

Проте, за останні роки є і тривожні тенденції – зростає популярність дистанційного навчання, де не завжди забезпечується належний рівень викладання українською. Це ще одна проблема, яку потрібно вирішувати, аби не втратити досягнуті результати.

Читати ще: «Мова – це наш захист»: переселенців у Луцьку вчать розмовляти українською

Ще один важливий напрямок – підготовка якісних україномовних підручників. Держава повинна забезпечити сучасний контент для навчання, щоб діти отримували якісну освіту без необхідності звертатися до російськомовних джерел», - наголошує Констанкевич.

Книговидання: перехід від дефіциту до популярності української книги

Нардепка зауважує, що ще кілька років тому полиці книжкових ринків були заповнені російськими виданнями. Українську книжку потрібно було шукати, а нею ринок фактично не насичувався. Ситуація змінилася після впровадження державної політики з протидії російському книговиданню.

Сьогодні в Україні діє заборона на ввезення російських книжок, а також працює система підтримки українських видавництв. Зокрема, 18-річні громадяни можуть отримати сертифікат на 1000 гривень для придбання українських книжок. Такі ініціативи не лише розвивають книговидання, а й формують читацьку культуру.

«Питання мови – це не про примус, а про можливості. Хоча в законі прописані санкції за недотримання мовного законодавства у сфері державного управління, освіти та послуг, головний акцент має бути на створенні комфортних умов для функціонування української мови.

Замість того, щоб посилювати адміністративний тиск, слід розвивати привабливі альтернативи:

- Підтримка української освіти та книговидання

- Формування якісного україномовного культурного продукту

- Розвиток кіноіндустрії, музики, літератури та медіа українською

- Запровадження мовних клубів, заходів та конкурсів для молоді

Сьогодні українська мова перестала бути лише державною – вона стала мовою вибору, мовою свободи та самоповаги. І саме в цьому її найбільша цінність», - зауважує парламентарка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---