На Волині попрощалися із Героєм Владиславом Харитонюком

21 серпня 2025 року Підгайцівська громада, схиливши голови у глибокій скорботі, провела в останню путь Героя – старшого навідника мінометного взводу Харитонюка Владислава Петровича. Мужній воїн, житель смт. Любешів, назавжди повернувся на рідну Волинь.

Своє життя, сповнене мрій та планів, Владислав поклав у бою за Батьківщину. Його серце перестало битися у бою за Україну 6 серпня 2025 року в районі населеного пункту Вишневе Ізюмського району на Харківщині.

Владислав народився 14 липня 1996 року. Він був розумною та допитливою дитиною, яка по-справжньому любила історію та Волинь. Закінчивши Любешівський ліцей та здобувши вищу освіту магістра географії у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, він мав усі шанси на мирне життя. Але з початком повномасштабного вторгнення, повернувшись з-за кордону, Герой без вагань став на захист рідної землі, вірний військовій присязі.

За свій героїзм та відданість Владислав був відзначений нагрудним знаком «За зразкову службу», нагрудним знаком «Ветеран війни», відзнакою 115 окремої механізованої бригади ЗСУ «Народжені вогнем», відзнаками побратимів.

У Підгайцях траурний кортеж зустрічали і проводжали велелюдною ходою. Люди, зі сльозами на очах, з державними прапорами, встеляли шлях кортежу квітами, віддаючи останню шану своєму захиснику. Чин похорону було звершено у Свято-Михайлівському храмі села Підгайці.

Протоієрей Андрій Мовчанюк зазначив: «З великою любов’ю і пошаною ми зустріли Героя, якого приймає рідна земля, за яку він віддав своє життя. Віддав заради нас, щоб ми могли жити в Україні, народжувати дітей. Сьогодні низький уклін від духовенства і всієї громади матері, родині за те, що виховали Героя...»

Мати Владислава, Юлія, з болем додала: «Не буде у мене підтримки, порадника, наставника... Любив Волинь, гордився, що він з Волині. 3,5 року захищав нашу землю... Бог подарував зустріч з коханою, з якою планували весілля, але не судилося».

Героя поховали на Алеї слави кладовища села Підгайці. Його подвиг, як і біль матері, буде з нами назавжди.

У Владислава залишилися мати, брат, сестра та наречена.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---