Про луцьку міщанку ‒ власницю бібліотеки й колекції картин

Іоанна Гепнер була донькою луцького міського урядника, аптекаря, доктора медицини Яна Гепнера (найімовірніше, німця за походженням) і луцької міщанки Катерини Запацької.

Першим обранцем жінки став Олександр Бедерман. Він був сином шотландського купця Олександра Бедермана, який осів у Луцьку на початку XVII століття, й луцької міщанки Анастасії Матвіївни.

Після трагічної смерті чоловіка (загинув у 1651 році під час козацької революції) взяла шлюб удруге.

Жінка побралася із лучанином Самуелем Флякою ‒ членом Луцького Хрестовоздвиженського братства.Площа Ринок у Луцьку ХVI-XVIII ст. Художня реконструкція Олександра Дишка

У 1660-1661 роках нащадки Яна Гепнера змагалися за спадок своєї вже померлої сестри Іоанни. Судова тяганина торкалася Самуеля Фляки. Відомо, що зять Гепнерів свого часу обіймав посаду підписка Руської канцелярії.Засідання міського уряду, ХVI століття

Читати ще: Про що писав у заповіті луцький міщанин ХVII cтоліття

Славетна луцька міщанка була доволі заможною жінкою: «в достатку золоті, сріблі, перлах і клейнотах, шатах та іншими різними речами чималими володіла».Інтерʼєр камʼяниці волинських міщан на іконі «Різдво Богородиці» ХVII століття. З колекції Музею волинської ікони

Анто Мюллер. Портрет молодої заможної міщанки з Ґданська, кінець ХVI століття. Приватна колекція

У судовому позові щодо її спадку від 6 квітня 1662 року згадано «злото, перли, клейноти, цин, мідь (хатнє начиння), бібліотечкурізних книг, образи (картини), більш ніж на 10 тисяч, од спочилої пані Гепнерової Іоанни…».Зразок ошатних прикрас на портреті шляхетної Катерини з Любомирських Острозької, 1597 рік. Із фондів Національного музею у Варшаві

Бібліотека жінці, найімовірніше, дісталася у спадок від батька.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---