«Приєднання парафій до ПЦУ є незворотнім». Про що говорив Епіфаній на Волині
«Приєднання парафій до Православної Церкви України є незворотнім і відбувається поступово. Ми хочемо, щоб цей процес відбувався мирно», – наголосив глава ПЦУ Епіфаній.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній після богослужіння у Свято-Успенському соборі Володимира зустрівся із представниками медіа. Священнослужитель висловив свої думки про процес приєднання релігійних громад, пропаганду в церквах московського патріархату та прощання із Героями в храмах МП.
Як ми писали, зранку 31 січня Епіфаній вперше очолив літургію після передання головної святині княжого міста в користування Православній Церкві України. На історичну для міста подію зібралися кілька сотень вірян.
Читати ще: «Москви більше тут не буде»: як Епіфаній провів богослужіння в Успенському соборі Володимира. ФоторепортажПро приєднання святинь до ПЦУ
«Процес приєднання до помісної Православної Церкви України триває впродовж останніх кількох років. Ця хвиля рухається із заходу України до центру і торкається півдня та сходу. У двох західних областях – Львівській та Івано-Франківській – немає жодної парафії московського патріархату. На Поділлі й на Волині бачимо прогрес, але тут ще є певна кількість. Але ми віримо, що поступово ці парафії доєднуватимуться до української церкви.
Це незворотній процес, що вже триває. Ми хочемо, щоб він відбувався мирно, спокійно, подібно до Володимира, де все вирішували в юридичній площині. Бо пам’ятки національного значення, князівські пам’ятки, не можуть бути відданими російській церкві. Це боротьба за нашу історію.
За що бореться Російська імперія зла – за те, щоби привласнити нашу історію, без якої вони не можуть відновити так звану велич Російської імперії. Ми не хочемо жити в «російських світах», а хочемо жити у своїй незалежній українській державі, у свободі, маючи свою церкву. Поступово пам’ятки повертаються, і всі повернуться. Це лише питання часу».Про підтримку Української Православної Церкви
«За останні два роки соціологічні опитування говорять, що ПЦУ має високий рівень підтримки українського суспільства. Але ті українці, які висловлюють бажання бути в українській церкві, на жаль, не завжди мають можливість. У містах ситуація інша, бо є кілька храмів, і люди обирають собі один для відвідування. Складніше, коли це малі громади й села, де тільки один храм. Тоді ті, хто бажає піти в українську церкву, не мають можливості. Хоча деякі відвідують інші храми поряд.
Але українська церква таки має високий рівень підтримки. Соціологія останніх років свідчить, що до московського патріархату належить десь 4-5% (прихильників). Це не дивно, бо є і такий відсоток, які підтримують вторгнення Путіна в Україну. Тобто є ті українці, які, на жаль, усе не усвідомлюють. Ми надалі будемо проводити просвітницьку роботу, бо певним чином люди духовно зазомбовані. Проповідь «русского міра» за 35 років вникла у виски українців».
Про повернення монастирів Володимирщини до ПЦУ
«Процес незворотній. Ми маємо вірити, що Бог нам допомагає. Якби не Божа поміч, то Україна не встояла б в умовах, коли ворог переважав. І ми сподіваємося й віримо, що з Божою допомогою всі святині будуть належати визнаній Православній Церкві України.
Коли у 2019 році мене запитували, чи я вірив у те, що буду служити в Києво-Печерській лаврі, то сказав твердо: «Вірю». Це було складно, але це сталося. І я вірю, що ми будемо служити у всіх наших українських монастирях. Бо це українські монастирі, які розташовані на українській землі. І вони будуть належати українській церкві.
Думаю, Господь знає краще, коли ми з вами зустрінемося на богослужінні в іще одній історичній пам’ятці. Такі пам’ятки національного значення – це надбання саме українського народу. У них має бути молитва за Україну, за наших воїнів, за всіх, хто боронить нашу територіальну цілісність».
Читати ще: Святині в Зимному і Низкиничах – наступні, які звільнять від московського патріархату, – Ігор ГузьПро спад переходів парафій з УПЦ до ПЦУ на Волині
«Громади мають визначатися самостійно. Переходи – як хвилі. Ми бачимо, що певний рік – більше, певний – менше. Тут треба вивчати окремі обставини. Господь створить умови, за яких усі доєднаються. Просто потрібен певний поштовх. Знакові пам’ятки вже долучаються до нашої помісної церкви. Переконаний, що інші громади навколо доєднуватимуся до цього важливого процесу».
Про поховання Героїв у храмах московського патріархату
«Для нас взагалі болюче питання, коли втрачаємо цвіт української нації. Коли відбувається відспівування, то такі моменти є дуже чутливими для кожного християнина. Тому на цьому не має бути спекуляцій. Бо це Герой, який віддав життя заради України. А віддати життя заради України – це означає також віддати життя за буття української церкви. Бо українська держава й українська церква тісно та нерозривно пов’язані.
Ми бачимо, що зараз робить російська церква. Вони маскуються, на жаль. І багато українців не розуміють, де є справжня українська церква. Вони бачать вивіску «українська церква», а по суті, там розташована російська православна церква. І тому є відповідний закон, що має це регулювати. Ніхто не забороняє належати до РПЦ, але як хочете, то засвідчіть на вивісці, що це російська православна церква. І тоді люди знатимуть та обиратимуть.
Є ж церкви, у яких громади мають право молитися своєю зрозумілою мовою: наприклад, грузинською чи грецькою. Але на території РФ і на тимчасово окупованих немає жодної української церкви. Ми за те, щоб наші новітні Герої мали достойне вшанування, щоб останнє прощання стало належною подякою. Бо ми не можемо зганьбити їхнього подвигу. Переконаний, що в цьому питанні знаходитимуть взаєморозуміння».
Дмитро КЛИМЧУК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній після богослужіння у Свято-Успенському соборі Володимира зустрівся із представниками медіа. Священнослужитель висловив свої думки про процес приєднання релігійних громад, пропаганду в церквах московського патріархату та прощання із Героями в храмах МП.
Як ми писали, зранку 31 січня Епіфаній вперше очолив літургію після передання головної святині княжого міста в користування Православній Церкві України. На історичну для міста подію зібралися кілька сотень вірян.
Читати ще: «Москви більше тут не буде»: як Епіфаній провів богослужіння в Успенському соборі Володимира. ФоторепортажПро приєднання святинь до ПЦУ
«Процес приєднання до помісної Православної Церкви України триває впродовж останніх кількох років. Ця хвиля рухається із заходу України до центру і торкається півдня та сходу. У двох західних областях – Львівській та Івано-Франківській – немає жодної парафії московського патріархату. На Поділлі й на Волині бачимо прогрес, але тут ще є певна кількість. Але ми віримо, що поступово ці парафії доєднуватимуться до української церкви.
Це незворотній процес, що вже триває. Ми хочемо, щоб він відбувався мирно, спокійно, подібно до Володимира, де все вирішували в юридичній площині. Бо пам’ятки національного значення, князівські пам’ятки, не можуть бути відданими російській церкві. Це боротьба за нашу історію.
За що бореться Російська імперія зла – за те, щоби привласнити нашу історію, без якої вони не можуть відновити так звану велич Російської імперії. Ми не хочемо жити в «російських світах», а хочемо жити у своїй незалежній українській державі, у свободі, маючи свою церкву. Поступово пам’ятки повертаються, і всі повернуться. Це лише питання часу».Про підтримку Української Православної Церкви
«За останні два роки соціологічні опитування говорять, що ПЦУ має високий рівень підтримки українського суспільства. Але ті українці, які висловлюють бажання бути в українській церкві, на жаль, не завжди мають можливість. У містах ситуація інша, бо є кілька храмів, і люди обирають собі один для відвідування. Складніше, коли це малі громади й села, де тільки один храм. Тоді ті, хто бажає піти в українську церкву, не мають можливості. Хоча деякі відвідують інші храми поряд.
Але українська церква таки має високий рівень підтримки. Соціологія останніх років свідчить, що до московського патріархату належить десь 4-5% (прихильників). Це не дивно, бо є і такий відсоток, які підтримують вторгнення Путіна в Україну. Тобто є ті українці, які, на жаль, усе не усвідомлюють. Ми надалі будемо проводити просвітницьку роботу, бо певним чином люди духовно зазомбовані. Проповідь «русского міра» за 35 років вникла у виски українців».
Про повернення монастирів Володимирщини до ПЦУ
«Процес незворотній. Ми маємо вірити, що Бог нам допомагає. Якби не Божа поміч, то Україна не встояла б в умовах, коли ворог переважав. І ми сподіваємося й віримо, що з Божою допомогою всі святині будуть належати визнаній Православній Церкві України.
Коли у 2019 році мене запитували, чи я вірив у те, що буду служити в Києво-Печерській лаврі, то сказав твердо: «Вірю». Це було складно, але це сталося. І я вірю, що ми будемо служити у всіх наших українських монастирях. Бо це українські монастирі, які розташовані на українській землі. І вони будуть належати українській церкві.
Думаю, Господь знає краще, коли ми з вами зустрінемося на богослужінні в іще одній історичній пам’ятці. Такі пам’ятки національного значення – це надбання саме українського народу. У них має бути молитва за Україну, за наших воїнів, за всіх, хто боронить нашу територіальну цілісність».
Читати ще: Святині в Зимному і Низкиничах – наступні, які звільнять від московського патріархату, – Ігор ГузьПро спад переходів парафій з УПЦ до ПЦУ на Волині
«Громади мають визначатися самостійно. Переходи – як хвилі. Ми бачимо, що певний рік – більше, певний – менше. Тут треба вивчати окремі обставини. Господь створить умови, за яких усі доєднаються. Просто потрібен певний поштовх. Знакові пам’ятки вже долучаються до нашої помісної церкви. Переконаний, що інші громади навколо доєднуватимуся до цього важливого процесу».
Про поховання Героїв у храмах московського патріархату
«Для нас взагалі болюче питання, коли втрачаємо цвіт української нації. Коли відбувається відспівування, то такі моменти є дуже чутливими для кожного християнина. Тому на цьому не має бути спекуляцій. Бо це Герой, який віддав життя заради України. А віддати життя заради України – це означає також віддати життя за буття української церкви. Бо українська держава й українська церква тісно та нерозривно пов’язані.
Ми бачимо, що зараз робить російська церква. Вони маскуються, на жаль. І багато українців не розуміють, де є справжня українська церква. Вони бачать вивіску «українська церква», а по суті, там розташована російська православна церква. І тому є відповідний закон, що має це регулювати. Ніхто не забороняє належати до РПЦ, але як хочете, то засвідчіть на вивісці, що це російська православна церква. І тоді люди знатимуть та обиратимуть.
Є ж церкви, у яких громади мають право молитися своєю зрозумілою мовою: наприклад, грузинською чи грецькою. Але на території РФ і на тимчасово окупованих немає жодної української церкви. Ми за те, щоб наші новітні Герої мали достойне вшанування, щоб останнє прощання стало належною подякою. Бо ми не можемо зганьбити їхнього подвигу. Переконаний, що в цьому питанні знаходитимуть взаєморозуміння».
Дмитро КЛИМЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Графіки вимкнення електрики на Волині 1 лютого
Сьогодні 21:16
Сьогодні 21:16
В іранському порту стався вибух, є жертви й поранені
Сьогодні 18:00
Сьогодні 18:00
«Москви більше тут не буде»: як Епіфаній провів богослужіння в Успенському соборі Володимира. Фоторепортаж
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
На Ковельщині за 200 тисяч продають будівлю ветлікарні. Фото
Сьогодні 16:36
Сьогодні 16:36




Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.