Римська склоробня в українському селі: що знайшли під час розкопок

На перший погляд – звичайне поле між селами Комарів та Дністрівка на Буковині. Але під його поверхнею – унікальна археологічна знахідка: давньоримська склоробня, що змінює уявлення про кордони імперії та торговельні маршрути античності. За дослідженням цього об’єкта стежать фахівці з України та Європи, а подробиці відкриттів публікує команда https://flab.cv.ua/. Чому ця майстерня цікава не лише археологам – дізнаєтесь далі.

Відкриття, яке змінило уявлення про Римську імперію

У 1950-х роках археологи на чолі з Маркіяном Смішком виявили на Буковині залишки склоробної майстерні, датованої III–IV століттями н.е. Ця римська склоробня стала сенсацією: раніше вважалося, що такі виробництва існували лише в межах імперії. Відкриття спростувало це уявлення, показавши, що римські технології проникали глибше в території варварських племен.

Сучасні дослідження та міжнародна співпраця

З 2012 року дослідження склоробні відновилися завдяки спільним зусиллям українських та європейських науковців. У проєкті беруть участь Інститут археології НАН України, Вільний університет Берліна, Університет Ростока та інші установи. Археологи щороку проводять розкопки, вивчаючи не лише виробничі споруди, а й житлові будівлі та могильники, що дозволяє створити повну картину життя тогочасного поселення.

Технології виробництва скла

Знахідки свідчать про високий рівень технологічного розвитку майстерні. Археологи виявили залишки печей, шлаки, браковані вироби та готову продукцію. Це свідчить про те, що майстерня була повноцінним виробничим центром. Особливо цікавою є знахідка скляної посудини, яка, ймовірно, використовувалася як світильник – рідкісний артефакт для варварських територій.

Міжнародні зв’язки та міграції

Одне з поховань, знайдених поблизу майстерні, належить дівчинці, яка, за результатами ДНК-аналізу, походила з території сучасної Сирії – регіону, де зародилося склоробство. Це свідчить про міграції майстрів та передачу технологій на великі відстані. Такий факт підтверджує, що римська склоробня на Буковині була частиною ширших економічних та культурних зв’язків.

Консервація та плани на майбутнє

Після завершення активної фази досліджень археологи вирішили не залишати виявлену споруду відкритою. Для збереження матеріалу від вологи, температурних коливань та руйнації залишки склоробної майстерні засипали чистим піском – це стандартна методика тимчасової консервації в польових умовах. Такий підхід дозволяє в будь-який момент відновити доступ до об’єкта без суттєвих втрат.

З місцевими аграріями вдалося досягти домовленості: обробка землі над майстернею має проводитися обережно, без глибокого орання. Це важливий крок, адже археологічні об’єкти часто потерпають саме через неузгоджену господарську діяльність.

У довгостроковій перспективі дослідники та органи місцевої влади обговорюють створення невеликого музею під відкритим небом. Ідея полягає в тому, щоб частково відтворити споруду майстерні, показати зразки виявленої продукції, а також розповісти історію поселення, яке існувало тут у III–IV століттях. Такий музей міг би стати частиною туристичного маршруту, що поєднує археологію, природу й локальну історію.

Поки триває етап розробки концепції експозиції, усі знайдені артефакти передали до фондів Інституту археології в Києві. Тут їх очищують, досліджують і описують. Згодом частину експонатів планують представити на тематичних виставках в Україні та, ймовірно, за кордоном.

Чому це важливо для нас?

Ця римська склоробня – не просто археологічна знахідка. Вона демонструє, що територія сучасної України була частиною глобальних процесів ще в античні часи. Вивчення таких об’єктів допомагає краще зрозуміти нашу історію та місце в ній. Крім того, розвиток археологічного туризму може стати поштовхом для економічного зростання регіону.

Що ви можете зробити?

• підтримати археологічні дослідження, відвідуючи музеї та виставки;

• поширювати інформацію про унікальні пам’ятки нашої історії;

• долучитися до волонтерських програм, які допомагають зберігати культурну спадщину.

Римська склоробня на Буковині – унікальний об’єкт, що відкриває новий ракурс на зв’язки давнього світу. Для сучасної України це ще й нагадування: наша історія – не лише козацькі фортеці й середньовічні храми, а й забуті виробництва, що колись були частиною глобального процесу. І від нас залежить, чи отримає ця історія продовження.

Що змінює одна знахідка в полі на Буковині

Римська склоробня на Буковині – унікальний об’єкт, що відкриває нові горизонти вивчення історії. Вона свідчить про тісні зв’язки між Римською імперією та варварськими територіями, про міграції майстрів і передачу технологій. Збереження та вивчення таких пам’яток є важливим кроком у пізнанні нашого минулого та формуванні національної ідентичності.

*реклама

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---