«Щоб усі бачили кольори»: в Луцьку відкрили виставку картин особливих авторів. Фото
Напередодні четвертої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну у великій залі Волинської організації Національної спілки художників відкрили виставку «Нескорена». Тут експонуються твори і професійних митців, і військовослужбовців, які відвідували арттерапевтичні заняття.
Відкрили виставку живописець, голова Волинської організації Національної спілки художників України Володимир Марчук та ініціаторка проєкту, його кураторка, художниця, засновниця артстудії «П’ятерня» Тетяна Мялковська.Читати ще: «Якщо я загину на цій війні, ти будеш мамою Героя. Колись зустрінемося на небесах…» Пам’яті Миколи Мялковського
Тетяна Мялковська наголосила, що російсько-українська війна розпочалася не чотири роки тому, а значно раніше, ще в 2014-му. І ця виставка – нагадування про те, що війну не можна забути чи пробачити.
Автори представлених у галереї картин відображали свої емоції, переживання, біль і страх, пов’язані з війною. Водночас на цих полотнах відображено історії військових, для яких мистецтво стало інструментом зцілення.Читати ще: Сакральне мистецтво в Музеї сучасного мистецтва: у Луцьку – виставка понад 60 митців зі Львова. Фото
«У цій галереї зараз можна побачити окрему локацію, яка нагадує невелику придорожню каплицю. Як ікони тут сяють лиця тих, хто зараз на небі. Намалював цю величезну колекцію й не перестає малювати щодня Руслан Кашаюк. Я дуже вдячна йому за пам'ять, яку він тримає, яку він архівує. З 2014 року він був на російсько-українській війні», – представила художника Тетяна Мялковська.Сам Руслан Кашаюк розповів, що для нього війна розпочалася з Майдану, і він пройшов цей шлях від початку.
«Так Бог дав. Це мої руки, але Його бажання, щоб я це створив. У 2025 році стався новий виток написання цих портретів. Мені боляче. І не соромно дивитися в очі хлопцям... Мені боляче з 2014 року. Боляче за нашу державу, за наших керівників… Україна завжди славилася духовністю. Козак не міг сказати, що Бога немає. Мусимо виховувати в собі любов і духовність, єднатися й робити нашу спільну справу», – наголосив Руслан Кашаюк.У галереї також представлено роботи професійного художника, воїна Віталія Манайла. На своїх картинах він зобразив друзів-побратимів.«Коли розпочалося вторгнення, ми пішли добровольцями. Війна – це інший світ. Тому, хто не бачив його, цього не поясниш. Для мене як для художника там усього два кольори: чорний і червоний. Певний час я не міг малювати – через контузії. А як трохи полегшало, почав малювати своїх хлопців, побратимів, із якими ми разом служили, щоб просто не забути. Тут усього не відчуваєш, а там люди кожен день переступають силову лінію, коли, наприклад, ти знаєш, що там стріляє міномет, може влучити, однак йти треба. І оцей перший крок там роблять через силу кожну годину. І це потрібно пам'ятати. Зрештою який у нас вибір? Ми мусимо перемогти», – сказав Віталій Манайло.Вирізняється серед представлених полотен картина Світлани Костукевич. Художниця, впізнавана змальовуванням барвистих квітів, і на цій роботі зобразила цвіт. Однак позаду – танки. Ця картина майстрині датована 2014 роком.«Квіти цвітуть, але їдуть танки, нас зраджують, наші діти вмирають. Однак я вірила й продовжую вірити, що ми обов’язково переможемо. Знищимо всіх окупантів, засіємо все квітами й будемо радіти життю», – зазначила Світлана Костукевич.За словами т. в. о. голови Волинської обласної військової адміністрації Романа Романюка, представлена виставка – про сумне і трагічне, але й водночас про силу та стійкість українського народу.
«Це наша історія. Це виставка нашої боротьби, стійкості, незламності, сили та характеру. Тільки вкладаючи душу, можна створити такі прекрасні й глибокі картини», – оцінив Роман Романюк.За нагоди він вручив Тетяні Мялковській державну нагороду. Відповідно до указу Президента України їй присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».Експозиція важлива і для авторів представлених робіт, і для сучасників, і для тих, хто продовжуватиме боротьбу в майбутньому, звернула увагу народна депутатка Ірина Констанкевич. На її переконання, мистецтво – це літопис нашого часу.
«Ніщо так не може передати емоцій, історію, як слово, як фарба, як звук, тому що це акумульована сила, це акумульоване переживання, це акумульований трагізм, це акумульовані емоції. І це справжня квінтесенція нашої історії. Ти цього не підробиш, не сфальшуєш. Тому ця виставка має увійти до буклетів, альбомів. Думаю, ця виставка має стати всеукраїнською.
На жаль, людська пам'ять коротка. Фізіологи встановили, що людська пам'ять передається наступному поколінню, а далі, якщо вона не зафіксована, то розчиняється. Тому дякую вам, дорогі ветерани, за цю пам'ять. Дякую за те, що ви зафіксували це в часі. Вже наше завдання – це зберегти», – зауважила Ірина Констанкевич.Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк додала, що українці вірять у перемогу.
«Ми віримо, що перемога буде за Україною. Тільки разом ми зможемо подолати ту ворожу навалу. А сьогоднішня виставка – про історію, про пам'ять», – сказала вона.Читати ще: 35 років дипломатичних відносин: у Луцьку – Дні литовської культури. Фото
Директор департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради Олег Кобилинський сам відвідував арттерапевтичні заняття, на реабілітації після участі в АТО. Він погодився з твердженням, що на війні домінують чорний і червоний кольори. Однак, за його словами, завдяки арттерапії ветерани можуть повернути інші кольори в своє життя.«Уявіть, скільки людей уже пройшли цю війну! Вони повертаються щодня. Хлопці та дівчата, які пройшли жорна війни, які мають цей особливий досвід, які бачили тільки два кольори, чорний і червоний, повертаються в наше кольорове суспільство. І вони теж хочуть бачити ці кольори. Я сьогодні вже можу сказати, що бачу кольори. І я дуже хочу, щоб у майбутньому всі ветерани, ветеранки, члени сімей загиблих, зниклих безвісти бачили кольори», – акцентував Олег Кобилинський.Тетяна Мялковська інформувала, що на арттерапевтичних заняттях ветерани створили понад п’ять тисяч робіт. Із них більшість осіли в приватних колекціях і галереях. Багато картин було продано, а виручені таким чином кошти спрямували на продовження благодійних проєктів, зокрема для військовослужбовців.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Відкрили виставку живописець, голова Волинської організації Національної спілки художників України Володимир Марчук та ініціаторка проєкту, його кураторка, художниця, засновниця артстудії «П’ятерня» Тетяна Мялковська.Читати ще: «Якщо я загину на цій війні, ти будеш мамою Героя. Колись зустрінемося на небесах…» Пам’яті Миколи Мялковського
Тетяна Мялковська наголосила, що російсько-українська війна розпочалася не чотири роки тому, а значно раніше, ще в 2014-му. І ця виставка – нагадування про те, що війну не можна забути чи пробачити.
Автори представлених у галереї картин відображали свої емоції, переживання, біль і страх, пов’язані з війною. Водночас на цих полотнах відображено історії військових, для яких мистецтво стало інструментом зцілення.Читати ще: Сакральне мистецтво в Музеї сучасного мистецтва: у Луцьку – виставка понад 60 митців зі Львова. Фото
«У цій галереї зараз можна побачити окрему локацію, яка нагадує невелику придорожню каплицю. Як ікони тут сяють лиця тих, хто зараз на небі. Намалював цю величезну колекцію й не перестає малювати щодня Руслан Кашаюк. Я дуже вдячна йому за пам'ять, яку він тримає, яку він архівує. З 2014 року він був на російсько-українській війні», – представила художника Тетяна Мялковська.Сам Руслан Кашаюк розповів, що для нього війна розпочалася з Майдану, і він пройшов цей шлях від початку.
«Так Бог дав. Це мої руки, але Його бажання, щоб я це створив. У 2025 році стався новий виток написання цих портретів. Мені боляче. І не соромно дивитися в очі хлопцям... Мені боляче з 2014 року. Боляче за нашу державу, за наших керівників… Україна завжди славилася духовністю. Козак не міг сказати, що Бога немає. Мусимо виховувати в собі любов і духовність, єднатися й робити нашу спільну справу», – наголосив Руслан Кашаюк.У галереї також представлено роботи професійного художника, воїна Віталія Манайла. На своїх картинах він зобразив друзів-побратимів.«Коли розпочалося вторгнення, ми пішли добровольцями. Війна – це інший світ. Тому, хто не бачив його, цього не поясниш. Для мене як для художника там усього два кольори: чорний і червоний. Певний час я не міг малювати – через контузії. А як трохи полегшало, почав малювати своїх хлопців, побратимів, із якими ми разом служили, щоб просто не забути. Тут усього не відчуваєш, а там люди кожен день переступають силову лінію, коли, наприклад, ти знаєш, що там стріляє міномет, може влучити, однак йти треба. І оцей перший крок там роблять через силу кожну годину. І це потрібно пам'ятати. Зрештою який у нас вибір? Ми мусимо перемогти», – сказав Віталій Манайло.Вирізняється серед представлених полотен картина Світлани Костукевич. Художниця, впізнавана змальовуванням барвистих квітів, і на цій роботі зобразила цвіт. Однак позаду – танки. Ця картина майстрині датована 2014 роком.«Квіти цвітуть, але їдуть танки, нас зраджують, наші діти вмирають. Однак я вірила й продовжую вірити, що ми обов’язково переможемо. Знищимо всіх окупантів, засіємо все квітами й будемо радіти життю», – зазначила Світлана Костукевич.За словами т. в. о. голови Волинської обласної військової адміністрації Романа Романюка, представлена виставка – про сумне і трагічне, але й водночас про силу та стійкість українського народу.
«Це наша історія. Це виставка нашої боротьби, стійкості, незламності, сили та характеру. Тільки вкладаючи душу, можна створити такі прекрасні й глибокі картини», – оцінив Роман Романюк.За нагоди він вручив Тетяні Мялковській державну нагороду. Відповідно до указу Президента України їй присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».Експозиція важлива і для авторів представлених робіт, і для сучасників, і для тих, хто продовжуватиме боротьбу в майбутньому, звернула увагу народна депутатка Ірина Констанкевич. На її переконання, мистецтво – це літопис нашого часу.
«Ніщо так не може передати емоцій, історію, як слово, як фарба, як звук, тому що це акумульована сила, це акумульоване переживання, це акумульований трагізм, це акумульовані емоції. І це справжня квінтесенція нашої історії. Ти цього не підробиш, не сфальшуєш. Тому ця виставка має увійти до буклетів, альбомів. Думаю, ця виставка має стати всеукраїнською.
На жаль, людська пам'ять коротка. Фізіологи встановили, що людська пам'ять передається наступному поколінню, а далі, якщо вона не зафіксована, то розчиняється. Тому дякую вам, дорогі ветерани, за цю пам'ять. Дякую за те, що ви зафіксували це в часі. Вже наше завдання – це зберегти», – зауважила Ірина Констанкевич.Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк додала, що українці вірять у перемогу.
«Ми віримо, що перемога буде за Україною. Тільки разом ми зможемо подолати ту ворожу навалу. А сьогоднішня виставка – про історію, про пам'ять», – сказала вона.Читати ще: 35 років дипломатичних відносин: у Луцьку – Дні литовської культури. Фото
Директор департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради Олег Кобилинський сам відвідував арттерапевтичні заняття, на реабілітації після участі в АТО. Він погодився з твердженням, що на війні домінують чорний і червоний кольори. Однак, за його словами, завдяки арттерапії ветерани можуть повернути інші кольори в своє життя.«Уявіть, скільки людей уже пройшли цю війну! Вони повертаються щодня. Хлопці та дівчата, які пройшли жорна війни, які мають цей особливий досвід, які бачили тільки два кольори, чорний і червоний, повертаються в наше кольорове суспільство. І вони теж хочуть бачити ці кольори. Я сьогодні вже можу сказати, що бачу кольори. І я дуже хочу, щоб у майбутньому всі ветерани, ветеранки, члени сімей загиблих, зниклих безвісти бачили кольори», – акцентував Олег Кобилинський.Тетяна Мялковська інформувала, що на арттерапевтичних заняттях ветерани створили понад п’ять тисяч робіт. Із них більшість осіли в приватних колекціях і галереях. Багато картин було продано, а виручені таким чином кошти спрямували на продовження благодійних проєктів, зокрема для військовослужбовців.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0





























Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.