Стародавня мавпа з Балкан могла ходити на двох ногах. Чи може вона бути предком людини?

У Болгарії виявили скам’янілість мавпи виду Graecopithecus freybergi віком понад сім мільйонів років, яка могла пересуватися на двох ногах.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на Science Alert.

За оцінками вчених, ця тварина жила близько 7-7,2 мільйона років тому та важила приблизно 24 кілограми. Йдеться про дорослу самку розміром із невеликого шимпанзе. Стегнову кістку виявили на місці розкопок Азмака, де раніше також знаходили інші рештки цього виду.

Дослідники звертають увагу на анатомічні особливості стегнової кістки. Зокрема довга шийка кістки та характерні місця прикріплення м’язів можуть свідчити про здатність до двоногого руху. Крім того, структура зовнішнього шару кістки вказує на навантаження, притаманні вертикальному пересуванню.

Водночас скам’янілість має й риси, характерні для чотириногих істот. У дослідженні зазначено, що ця мавпа могла поєднувати різні способи руху: ходити прямо в певних ситуаціях, але також пересуватися на чотирьох кінцівках.

Читати ще: У підводній печері виявили величезну колекцію скам’янілостей вимерлих мавп

На думку авторів роботи, двоногість могла розвиватися в умовах зміни середовища – коли лісисті території поступово перетворювалися на савани. У таких умовах вертикальна ходьба могла допомагати тваринам оглядати територію, шукати їжу або переносити потомство.

Дослідники також припускають, що предки людини могли походити не лише з Африки, а й із регіону Балкан. За їхньою гіпотезою, зміни клімату в східному Середземномор’ї могли сприяти міграції ссавців до Африки.

Утім ця версія залишається дискусійною. Частина науковців наголошує, що доказів для перегляду африканського походження людини недостатньо.

«Гомінін чи навіть предок гомініда (сучасної африканської мавпи), розташований у досить ізольованому місці на півдні Європи, географічно не має особливого сенсу як предок сучасних африканських мавп, або, зокрема, як найдавніший предок африканських гомінінів», – зазначив Рік Поттс зі Смітсонівського музею.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---