Вчені майже розшифрували таємну мову орангутанів. Що вони виявили
Трирічне полювання за закономірностями в реві, зітханнях та інших звуках, що видаються індонезійськими орангутанами, виявило «повний спектр» складних вокалізацій, тож вчені заявляють, що перебувають за крок до розшифрування секретної мови орангутанів.
Про це пише dailymail.
«Цей прорив стався одразу після інших недавніх відкриттів, які ще більше розкривають глибину інтелекту людиноподібних мавп, зокрема практики одного орангутана лікувати свої власні травми за допомогою самостійно приготовленої лікарської трави», – йдеться у матеріалі.
У своєму дослідженні вчені об’єднали кропітку роботу біологів і вчених-біоакустиків, а також штучний інтелект. Як результат – команді під керівництвом Корнелльського університету за три роки вдалося виявити 1033 різні звуки, які орангутани видають для спілкування.
Читати ще: Біологи з’ясували, що орангутанги вміють розмовляти
Загалом учені зібрали набір даних зі 117 записаних «довгих криків», зроблених самцями борнейського орангутана. Учені використовували 46 акустичних вимірювань 1033 імпульсів, виявлених у криках тварин. Тепер автори дослідження вважають, що ці особливості, ймовірно, підвищують потенційну складність сигналу тварин – команда вважає, що незабаром їм вдасться розшифрувати те, про що говорять мавпи.
Вчені виявили «безперервну градацію звуків за фазами й імпульсами». Тепер вони вважають, що орангутани здатні дуже точно модулювати свої голоси. Автори дослідження також припускають, що «довгі крики» самців насправді можуть передавати складні повідомлення родичам-приматам, які перебувають далеко.
За словами провідної авторки дослідження, докторки Венді Ерб із Центру природоохоронної біоакустики Лізи Янг у Корнеллі, їхня робота була спрямована на те, щоб розгадати складнощі довгих криків орангутанів, які відіграють вирішальну роль у спілкуванні на величезних відстанях в густих тропічних лісах.
Що відомо про процес дослідження
Фахівці використовували поєднання контрольованих і неконтрольованих аналітичних методів. Їм вдалося визначити три різні типи імпульсів, які добре розрізнялися люди та ШІ:
ревіння – високочастотні імпульси;
зітхання – низькочастотні імпульси;
проміжні – будь-які імпульси між першими двома категоріями.
Читати ще: Не тільки люди так вміють: вчені дослідили, як мавпи кепкують одне з одного
Автори дослідження також підкреслюють, що отримані ними результати є «межею» лише в поточній роботі, проте в майбутньому нам вдасться дізнатися про навички голосового спілкування мавп набагато більше. Команда також вважає, що їхня робота стане основною для наступних досліджень, які прагнуть розшифрувати «мову орангутанів» і поговорити з ними.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише dailymail.
«Цей прорив стався одразу після інших недавніх відкриттів, які ще більше розкривають глибину інтелекту людиноподібних мавп, зокрема практики одного орангутана лікувати свої власні травми за допомогою самостійно приготовленої лікарської трави», – йдеться у матеріалі.
У своєму дослідженні вчені об’єднали кропітку роботу біологів і вчених-біоакустиків, а також штучний інтелект. Як результат – команді під керівництвом Корнелльського університету за три роки вдалося виявити 1033 різні звуки, які орангутани видають для спілкування.
Читати ще: Біологи з’ясували, що орангутанги вміють розмовляти
Загалом учені зібрали набір даних зі 117 записаних «довгих криків», зроблених самцями борнейського орангутана. Учені використовували 46 акустичних вимірювань 1033 імпульсів, виявлених у криках тварин. Тепер автори дослідження вважають, що ці особливості, ймовірно, підвищують потенційну складність сигналу тварин – команда вважає, що незабаром їм вдасться розшифрувати те, про що говорять мавпи.
Вчені виявили «безперервну градацію звуків за фазами й імпульсами». Тепер вони вважають, що орангутани здатні дуже точно модулювати свої голоси. Автори дослідження також припускають, що «довгі крики» самців насправді можуть передавати складні повідомлення родичам-приматам, які перебувають далеко.
За словами провідної авторки дослідження, докторки Венді Ерб із Центру природоохоронної біоакустики Лізи Янг у Корнеллі, їхня робота була спрямована на те, щоб розгадати складнощі довгих криків орангутанів, які відіграють вирішальну роль у спілкуванні на величезних відстанях в густих тропічних лісах.
Що відомо про процес дослідження
Фахівці використовували поєднання контрольованих і неконтрольованих аналітичних методів. Їм вдалося визначити три різні типи імпульсів, які добре розрізнялися люди та ШІ:
ревіння – високочастотні імпульси;
зітхання – низькочастотні імпульси;
проміжні – будь-які імпульси між першими двома категоріями.
Читати ще: Не тільки люди так вміють: вчені дослідили, як мавпи кепкують одне з одного
Автори дослідження також підкреслюють, що отримані ними результати є «межею» лише в поточній роботі, проте в майбутньому нам вдасться дізнатися про навички голосового спілкування мавп набагато більше. Команда також вважає, що їхня робота стане основною для наступних досліджень, які прагнуть розшифрувати «мову орангутанів» і поговорити з ними.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Ви їсте це щодня: п’ять продуктів, що шкодять роботі мозку
Сьогодні 00:18
Сьогодні 00:18
24 січня: свята, події, факти. Міжнародний жіночий спортивний день та Міжнародний день освіти
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Євросоюз відправляє в Україну майже 450 генераторів зі своїх стратегічних резервів
23 Січня 2026 23:50
23 Січня 2026 23:50
В Україні зросла середня пенсія: хто і на скільки отримає більше
23 Січня 2026 23:31
23 Січня 2026 23:31
Понад 50 гектарів земель лісового фонду на Ковельщині хочуть повернути державі
23 Січня 2026 23:12
23 Січня 2026 23:12
На одного народженого – троє померлих: у 2025 році в Україні зафіксували майже пів мільйона смертей
23 Січня 2026 22:54
23 Січня 2026 22:54
На Волині помітили два стада зубрів, серед них і дитинчата
23 Січня 2026 22:35
23 Січня 2026 22:35
Ірину Вахович офіційно призначили ректоркою ЛНТУ
23 Січня 2026 22:16
23 Січня 2026 22:16
Кабмін запровадив доплати за ремонтні роботи після ударів РФ: хто і скільки отримає
23 Січня 2026 21:57
23 Січня 2026 21:57
Волинянина, якого судять за зберігання PVP, взяли служити у військо
23 Січня 2026 21:38
23 Січня 2026 21:38

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.