Гривня може укріпитися до 24 за долар. Чому зміцнилася національна валюта і що буде восени

Курс української гривні наприкінці минулого тижня виріс і закріпився на позначці 26 грн за долар США. Зокрема, в п’ятницю, 5 липня, на міжбанку гривня зміцнилася до 25,64-25,68 за 1 долар США, а в обмінниках - до 25,90-25,95 грн, що на 50 копійок нижче, ніж на початку тижня.

На цьому тижні гривня продовжувала дорожчати. У вівторок, 9 липня, на міжбанку американську валюту вже можна було купити за 25,60-25,62 гривні. А в окремі тимчасові проміжки курс долара взагалі падав до 25,44 −25,46 грн. Готівковий і чорний ринок викуповував долар по 25,72, а продавав по 25,8 гривні.

Чому виріс курс гривні, обвалився долар і що буде далі, розбиралася «Страна».

«Українська гривня продовжує зміцнюватися на валютному ринку, подолавши позначку 25,50. Гривня сьогодні коштує дорожче, ніж будь-коли за останні 34 місяці», – констатує економіст і координатор експертної платформи Нацбанку Андрій Блінов.

Втім, до вечора 9 липня долар на міжбанку подорожчав на 7 копійок, але, якби не НБУ, який скуповував «зайвий» долар, курс, на думку експертів, міг би просісти і до 25 гривень.

З ранку 10 липня курс гривні дещо впав відносно долара - на 11 копійок, до 25,70-25,75 грн за $1. Подорожчання американської валюти спровокували нафтотрейдери, які скуповують долар, готуючись до виплат за своїми контрактами. На готівковому і чорному ринку долар 10 липня подорожчав на 5 копійок – до 25,8-2569 грн.

Втім, відкат може трапитися в будь-який момент, – пояснюють експерти. «Гривня може зміцнитися і до 24 гривень», – не виключив економіст Віктор Скаршевський.

Пощастило з погодою і цінами на руду

З однієї сторони, літнє здешевлення долара – не новина для українського ринку. «Спрацював фактор сезонності: щорічно гривня починає ревальвувати з лютого, максимально зміцнюючись до червня-липня», – пояснив радник президента з економічних питань Данило Гетьманцев. Плюс, за його словами, є економічні передумови для зміцнення гривні.

Це, перш за все, сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках, зокрема, високі ціни на залізорудну сировину і хороші прогнози на урожай зернових.

«Кон’юнктура на ринку залізорудної сировини, сталевого прокату і більшості зернових культур розгорнулася в бік України. Так, ми маємо від’ємне сальдо торгового балансу, але зміна кон’юнктури в майбутньому може дещо покращитися», – написав на своїй сторінці в Facebook головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран.

«Збіг сприятливих тенденцій у зовнішній торгівлі. Ціни на залізну руду перевищили п’ятирічний максимум, а прогноз врожаю-2019 поступово переглядається в кращу сторону аж до повторення торішнього рекорду щодо зернових. При цьому ціни на природний газ в Європі, в порівнянні з закінченням опалювального сезону, впали у понад два рази», – констатує Андрій Блінов.

Так, 9 липня ф’ючерси на залізну руду в Сінгапурі зросли на 3,1%, до 115,8 доларів за тонну, а на Дальнянській сировинній базі – на 2,7%, до 128,4 долара за тонну, – повідомляє Bloomberg.

Це пов’язано з активним попитом на руду в Китаї, що вже спровокувало дефіцит поставок.

«При цьому рік тому за руду давали не більше 60 доларів, тому ріст ціни, звичайно ж, просто шалений», – говорить Кущ.

Щодо цін на зерно, то стрибок не настільки істотний, але приріст на 15-20% все ж є.

До того ж, очікуються рекордні обсяги експорту. У своєму травневому прогнозі Мінсільгосп США (USDA) оцінив майбутній український урожай в 72,1 млн тонн, що на 2,6 млн тонн більше, ніж минулого року. На експорт же, згідно з прогнозами цього відомства, Україна відправить близько 50,7 млн тонн, хоча минулоріч було 49 млн.

Крім того, необхідно враховувати і високий приплив коштів від заробітчан з-за кордону.

Але ця смуга везіння може закінчитися так само раптово, як і почалася.

«Зовнішня сировинна база схильна до циклічності, тобто, якщо на горизонті замаячать ознаки світової кризи, то ціни на наші експортні товари різко обваляться», – говорить Скаршевський.

Про нову кризу експерти попереджають вже давно, і, за їхніми словами, «перші тривожні дзвіночки» вже є, в тому числі, на товарних ринках. Так, за перший квартал цього року ціни на метал, а він теж приносить чимало валюти в український бюджет, впали на 9%. І ця тенденція триває.

«Внутрішніх же факторів росту у нас немає. Вітчизняна промисловість падала два квартали поспіль (4 квартал минулого і перший нинішнього року), зростання ВВП сповільнилося з 3,5% до 2,5%. При цьому зростання ВВП на 2,5% на тлі падіння промислового виробництва на 1% вже саме собою – тривожний сигнал, тому що говорить про деіндустріалізацію економіки і все більшу її залежність від зовнішньої сировинної кон’юнктури», – пояснив Скаршевський.

Зростання ВВП забезпечує, наприклад, роздрібна торгівля, яка, за підсумками першого кварталу, зросла на 8-10%.

«Але це відбувається, перш за все, за рахунок збільшення імпорту, а значить – зростає мінус у зовнішньоекономічному сальдо і валютний дисбаланс. Якщо в 2013 році він становив 3 млрд доларів, то в минулому році вже 12,6 млрд, а за 5 місяців цього року зріс ще на 13%. Все це підвищує вразливість гривні», – попереджає Скаршевський.

Як спекулянти обвалили долар

Втім, за словами Олексія Куща, одних зовнішніх чинників – явно замало для пояснення такого курсу гривні.

«Економічно обгрунтований курс має бути 28 гривень за долар, а не 25,5», – говорить економіст.

На його думку, набагато більший внесок у зміцнення нашої валюти внесли іноземні покупці облігацій внутрішньої держпозики.

«Мнфін будує свого роду піраміду з ОВДП, розміщуючи короткі позики на 3-6 місяців під рекордні відсотки – до 20% річних. Це забезпечує профіцит спекулятивного долара – щоб купити гривневі ОВДП нерезиденти активно здають валюту», – пояснює Кущ.

За останній рік обсяги вкладень в ОВДП зросли вдесятеро – до 55 млрд гривень.

9 липня Мінфін провів чергове розміщення на 6 млрд гривень. За останні два місяці, за даними Блінова, збільшення портфеля іноземців в ОВДП становить близько 3 млрд гривень (110-120 млн доларів) в тиждень. «Причому позитивні новини поступово збільшують обсяг коштів, що заходять в Україні», – стверджує він.

Кажучи про «позитивні новини» Блінов має на увазі, зокрема, розміщення єврооблігацій на суму 1 млрд євро Міністерством фінансів і на 500 млн доларів «Укрзалізницею».

«Це фактично зняло будь-які сумніви в здатності уряду і держкорпорацій платити за зовнішніми боргами до кінця 2019 року. Мінфін повідомив про те, що у нього на рахунках понад 3 млрд доларів, а цього більш ніж достатньо для проходження пікових виплат у вересні, в т. ч. першого погашення реструктуризованих в 2015 році єврооблігацій. До того ж, вікном на ринку запозичень можуть скористатися й інші держкорпорації, які потребують валюту, перш за все «Нафтогаз», який вже приступив до відповідного роуд-шоу (серія виїзних зустрічей з інвесторами для просування цінних паперів на ринок, – ред.). Це зняло всі підозри на рахунок того, що нова українська влада може оголосити дефолт. Адже, коли в травні про дефолт заявив бізнесмен Ігор Коломойський, то курс відразу ж девальвував до позначки 27,20 гривень за долар», – пояснив Блінов.

Разом з тим, багато економістів говорять про ризики «піраміди ОВДП».

«У пастку потрапив, зокрема, Нацбанк – він не може зараз радикально знизити облікову ставку, яка фактично заблокувала кредитування бізнесу і вбиває економіку. Адже держава не встигає погасити одні борги по ОВДП, як нерезиденти вже приходять за іншими. І, щоб підтримувати цю систему, потрібно постійно розміщувати все нові і нові позики під високі відсотки», – пояснює Кущ.

Дешевому долару дали термін

На думку Скаршевський, жадібність спекулянтів може зміцнити гривню до 24-25 грн за долар. Але, як тільки вони почнуть масово йти з нашого ринку, є ризик стрімкого зростання курсу.

«У липні минулого року, коли нерезиденти почали фіксувати прибуток і виводити його з України, за два тижні долар подорожчав на 2 гривні. Але тоді в ОВДП було 200 млн доларів, а зараз – 2 млрд. Тому девальвація може виявитися ще більш масштабною, ніж в минулому році», – вважає Скаршевський.

Серед факторів, які можуть спровокувати «втечу» власників ОВДП, експерти називають, зокрема, підвищення облікової ставки ФРС США. Це змусить інвесторів зменшити вкладення в ризиковані ринки третіх країн. Крім того, паніку можуть спровокувати і внутрішні чинники, наприклад, політична нестабільність. А з огляду на майбутні вибори, таку ймовірність не можна повністю виключити.

«Спровокувати відкат курсу зараз може будь-який «чорний лебідь» – чи то зміна ситуації на сировинних ринках, чи то політичні ризики. І тоді курс долара відразу ж повернеться до економічно обґрунтованого рівня у 28 гривень», – говорить Олексій Кущ.

«Курс долара почне рости восени через закупівлю енергоресурсів напередодні нового опалювального сезону, тоді як експорт аграрної продукції ще не вийде на пікові показники. Плюс – населення восени завжди збільшує обсяги придбання валюти», – пояснив Данило Гетьманцев.

«Імовірно, в 2019 році зміна тенденції на валютному ринку співпаде з традиційним закінченням весняно-літнього сезону надлишкової пропозиції долара. Але при цьому необхідно розуміти, що зовнішньоекономічна кон’юнктура вкрай мінлива в силу ризику масштабних торговельних воєн і з високою точністю передбачити сплески попиту і пропозиції неможливо. Національний банк сьогодні не викривляє тенденції, що склалися на ринку, помітно пом’якшуючи лише амплітуду коливань. В останні тижні регулятор викуповує не менше 2/3 надлишкової пропозиції іноземної валюти», – пояснив Блінов.

На думку Скаршевського, в серпні-вересні долар досягне запланованого в бюджеті середньорічного курсу в 28,2 гривні. Втім, якщо, як і передбачають експерти, вдарить світова криза, гривня почне знецінюватися набагато швидше і цілком може впасти до 30 гривень за долар, а то і нижче.

При цьому, за словами Віктора Скаршевського, занадто дешевий долар вже шкодить бюджету. «40% надходжень залежать від валютного курсу – це імпортний ПДВ, ввізне мито, акцизи та інше. Тому зниження курсу б’є по дохідній частині. Наприклад, вже третій місяць поспіль є помітний провал з митних зборів. Так що в такій сировинної економіки, як наша, однаково небезпечні як девальвація, так і ревальвація», – підсумував він.

«Дешевий долар невигідний експортерам, оскільки вони втрачають валютну виручку. Але в той же час вони можуть закупити за більш дешевими цінами імпортні товари. Аналогічно держава може заощадити на критичному імпорті», – додав Гетьманцев.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---