Чого бояться та на чому економлять українці: дослідження

Серед проблем №1 для українців залишається війна на сході, інфляція та підвищення цін, українці стали менше довіряти чинній владі, економити громадяни готові на багатьох товарах, проте відмовитися від російської продукції готові не всі.

Результати досліджень настроїв українських споживачів презентував заступник виконавчого директора GFKUkraine Гліб Вишлинський під час конференції у Києві.

Що турбує українців: від кризи влади до бойових дій

Якщо поглянути на дані регулярного опитування щодо того, які проблеми найбільше турбують українців, можна побачити, що ситуація нині змінилася порівняно з листопадом 2013 року, коли влада Януковича здавалася абсолютно стійкою та лютим 2014 року, коли було зрозуміло, що влада перебуває у стані руйнації. Тоді проблемою №1, про яку говорили українці, була нестача грошей та неможливість жити нормально, не влазячи в борги. Раніше найбільшою проблемою була інфляція та нестабільність курсу гривні, хоча за декілька років перед революцією ситуація була іншою: основною проблемою було не підвищення цін, а те, що не збільшуються доходи.
У лютому минулого року була розхитана система влади, відповідно, проблемою №1 стала криза державного управління і відсутність порядку в країні. Нині з’явилася інша проблема – військове протистояння на сході (у березні її вказали однією з трьох найбільших проблем 63% опитаних, це менше, ніж рекордний показник лютого – 78%), на друге місце вийшла проблема інфляції та підвищення цін, нестабільності курсу гривні. Ця проблема витіснила з провідних позицій проблему нестачі грошей.

Проблеми корупції та кризи державного управління повернулися на той рівень у сприйнятті українців, що й наприкінці 2013 року, коли ціни майже не збільшувалися. В середині минулого року поштовх збільшенню інфляції дали житлово-комунальні тарифи, після того, як вони стабілізувалися на певному рівні, вплив на індекс споживчих цін почали чинити інші фактори.

Стрибок інфляції відбувся у січні-березні цього року, коли протягом місяця індекс споживчих цін збільшився на 10%, а загалом протягом двох з половиною останніх років він підвищився на 50%. Якщо умовний працівник чи пенсіонер зараз отримує таку ж саму зарплату чи пенсію, як в 2013 році, це означає, що вона фактично знецінилася на 50%. Це справляє вплив на споживання громадян, тому що реальний наявний дохід минулого року суттєво впав, за інформацією Держстату падіння становило приблизно 9%, з найбільшим піком падіння в четвертому кварталі 2014 року, коли у порівнянні з аналогічним кварталом 2013 року реальний дохід знизився на 19% (далися взнаки як чинник інфляції, так і чинник збільшення оподаткування, запровадження військового податку тощо).

Не кращі цифри прогнозують побачити і за підсумками першого кварталу цього року через, з одного боку, два етапи ескалації ситуації на сході, з іншого – стрибка курсу іноземних валют та цін у лютому.
Чи підтримують українці курс влади

Частка громадян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, знизилася. Ця частка була дуже низькою в останні роки правління Януковича, коливаючись на рівні 10%, а влітку 2014 року частка тих, хто вважав, що країна рухається у правильному напрямку, перевищила частку тих, хто вважав протилежне. У грудні-січні та найбільше в лютому ця частка суттєво зменшилася, впавши до рівня 18% у лютому, але трохи підвищившись у березні до 22%.

Аналогічно індекс споживчих настроїв зменшувався у два етапи: перший – весна 2014 року, другий – перші місяці цього року на фоні другого етапу загострення ситуації на сході та різкого підвищення цін, у березні він стабілізувався. Унікальність ситуації минулого року полягає в тому, що попри те, що громадяни розуміли, що економічна ситуація погіршується і їхній матеріальний добробут найближчими місяцями погіршиться, вони вважали, що ситуація в країні розвивається у правильному напрямку і те, що відбувалося на Майдані, було правильним.

Нині, відповідно до опитувань, частка тих, хто надалі підтримує зміну влади, яка відбулася в країні 2014 року, суттєво перевищує частку тих, хто це не підтримує.
Що відбувається зі споживчим кошиком українця

Протягом минулого року збільшилася, як це завжди буває в кризові роки, частка витрат на харчування та товари першої необхідності, сплату за житлово-комунальні послуги, транспорт, при цьому скоротилися витрати на купівлю одягу та взуття, подарунки, тобто, все те, від чого можна відмовитися та те, на що значно підвищилися ціни (імпортні товари).

Як приклад можна навести ринок побутової техніки та електроніки, де торік падіння становило 3% у гривнях і обсяг купівлі зменшився на понад 20%. Споживання товарів повсякденного попиту торік збільшилося на 6%, водночас в фізичному обсязі зменшення становило 4%, а ціна збільшилася на 10%. Стрибок цін на товари повсякденного попиту українського виробництва відбувся у лютому. До того моменту всі виробники та роздрібні мережі намагалися стримувати підвищення цін, а тоді, коли почалася паніка та споживчий ажіотаж, це стало для учасників ринку знаком, що можна нарешті спробувати почати заробляти, чи принаймні зменшити збитки (передусім, тим, хто імпортує продукцію).
На чому економлять українці

У березні провели опитування, цікавлячись у громадян, чи стали вони більше економити протягом останніх 12 місяців. Ствердно відповіли 79% респондентів, найбільше це характерно для громадян з низьким рівнем доходу. Оскільки низький дохід найбільше характерний для пенсіонерів, найбільша частка у віковій групі від 60 років та старших. Цікаво, що східні регіони не відзначаються найбільшою економністю, частка тих, хто став більше економити там нижча, ніж в середньому в Україні.

Переламним моментом у сприйнятті людей стала осінь-зима 2014-2015 років. Саме взимку вони почали значним чином обмежувати себе у покупках (замислюватися, про те що потрібно економити, взимку став 31% респондентів), це пов’язано як з падінням реальних доходів у 4 кварталі минулого року, як вже зазначалося, так і з різким погіршенням ситуації з цінами та валютним курсом у лютому цього року. Це змусило людей замислитися про те, що «чорний день» навіть для тих, хто не мешкає в зоні проведення АТО і поруч є ближчим, ніж здається.

Відповідно, зима для бізнесу, що працює зі споживачами, стала найважчою, тому що люди почали звертати увагу на те, чи оптимальною є ціна чи якість продукту, чи можна дозволити собі його придбати. Теоретично, людина може мати дві причини для того, щоб економити – якщо скоротилися або не збільшилися доходи, а витрати збільшилися, або нестабільна ситуація в країні, коли краще не витрачати багато коштів.
Громадяни з середнім та високим рівнем доходу більше намагалися економити, розуміючи, що ситуація може погіршитися, відповідно, потрібно більш акуратно підходити до споживання. Схід та Київ, менше південь є регіонами, де побоювання військового конфлікту сильніше, більше схильні до розуміння того, що ситуація нестабільна, тож доцільніше відкласти гроші про всяк випадок. Сприйняття цього чинника у цих регіонах було важливішим, ніж фактор скорочення доходів.

Щодо способів економії, значна частка населення нині купує дешеві бренди замість дорогих, втім, найчастіше способом економії є скорочення покупок або повна відмова від них. Водночас, повна відмова від покупки певних категорій товарів та послуг характерна для третини опитаних українців. Цікаво виглядає співвідношення тих, хто скоротив покупки та тих, хто припинив купувати.

Сучасна ситуація найбільше вдарила по категоріях побутової техніки та електроніки, дещо менше – одягу та взуття, відвідування кафе та ресторанів, товарів для дому та будматеріалів, алкоголю та тютюнових виробів (висока ціна продукції вплинула на купівлю тютюнових виробів). Вплив відчула на собі також туристична індустрія, скоротилася кількість туристичних поїздок не лише закордон, а й по Україні (16% опитаних припинили мандрувати теренами країни).

Значним чином громадяни намагалися підтримувати свій рівень споживання за рахунок заощаджень, хоча 58% респондентів стверджують, що їхній обсяг заощаджень у гривні протягом останніх 12 місяців скоротився. Водночас, ті, хто мав валютні депозитні вклади міг виграти у короткостроковій перспективі, оскільки ціни на внутрішні товари не підвищувалися так швидко, як збільшувала «подушка безпеки» у валюті, курс якої підвищився втричі. Додаткові кредити опитані громадяни не залучали.
Бойкот російських товарів: хто готовий відмовитися від продукції окупанта

Запитували українців і про те, чи відмовлялися вони від російських товарів та чи відмовлялися від купівлі українських товарів з політичних міркувань, як це відбувалося, наприклад, з бойкотом Партії регіонів, чи просто свідомо вибирали товари українського виробництва.

Загалом 37% опитаних відмовлялися від покупки російських товарів, 25% ніяк не реагували на подібні заклики. Спостерігається суттєва різниця у поведінці мешканців різних регіонів країни, які, умовно, підтримали чи не підтримали Майдан. До прикладу, на сході та півдні відмовитися від товарів з Російської Федерації готові 22 та 20% відповідно, на заході – 67%.

Також спостерігається суттєва залежність від рівня добробуту – ті, у кого низький рівень доходу, менше схильні бойкотувати російські товари (вони не змінюють свою споживчу поведінку, спираючись на політичні міркування).
Ознаки поліпшення ситуації та погляд в майбутнє: чи варто шкодувати за Януковичем

Також в українців цікавилися, що стало б для них знаком того, що ситуація в країні покращилася і витрачати можна дещо більше. Це, на думку респондентів - підвищення зарплати чи пенсії, поява роботи і відсутність бойових дій на сході України протягом трьох місяців поспіль. Для бідних важливіші зарплата та пенсія, а для заможніших – мир та стабільність курсу та цін, що є ознакою того, що «дно» вже позаду і ситуація починає налагоджуватися.

Спостерігається велика різниця за регіонами: на заході менше відчувається тривога щодо військової загрози, яка є в інших регіонах, зокрема у Києві та на сході.
За оцінкою Міжнародного валютного фонду, цього року очікується, як і торік, відчутне зниження обсягів реального ВВП, тобто, економіка надалі зменшуватиметься однак зменшення суттєво уповільниться в останніх кварталах поточного року. Причини – зниження виробництва у регіонах, що не постраждали від військових дій та зменшення виробництва у постраждалих регіонах.

В 2016 році МВФ та уряд очікують відновлення економічного зростання однак доволі низькими темпами, тож очікувати на швидке повернення рівня добробуту попередніх років не варто, водночас, немає сенсу говорити, що «за Януковича було добре» - протягом 2012-2013 років, до початку подій на Майдані, п’ять кварталів поспіль спостерігали падіння реального ВВП.
Відповідно до очікувань Нацбанку, пік збільшення споживчих цін припадатиме на 1-2 квартал цього року. Так, у другому кварталі відбудеться підвищення адміністративних тарифів, але вже в 3-4 кварталах очікується незначне підвищення цін, тому що політика Нацбанку та Міністерства фінансів буде спрямована на те, щоб максимально «задавити» кількість вільних грошей в економіці, для того, щоб не допустити подальшого підвищення цін. На продукти, які подорожчали на хвилі паніки (цукор, борошно, крупи тощо), вже спостерігається відкат цін до рівня близького до періоду початку ажіотажу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---