Декомунізація вулиці Юхима Ярощука: за та проти

Комісія міської ради з питань впорядкування назв вулиць визначила список на перейменування. За законом у місті мають перейменувати ті вулиці, в назвах яких імена чи псевда керівників компартії: від секретаря райкому і вище, працівники органів держбезпеки тощо. Процес перейменування викликав серйозну дискусію навколо минулого Волині.

Не обійшлося без курйозів. Непорозуміння викликало перейменування вулиці Федорова. Дехто з лучан стривожився, що комісія «замахнулася» на ім’я першодрукаря XVI століття та видавця Острозької Біблії Івана Федорова. Насправді йшлося про вулицю на честь командира червоних партизанів Олексія Федорова. До слова, у 1943 році командування Рівненського партизанського загону №2 інформувало О. Федорова, що його бійці на Волині займались фактично мародерством.

Найгострішу дискусію викликала пропозиція перейменувати вулицю на честь багатолітнього голови виконкому обласної Ради депутатів трудящих Волині Юхима Ярощука. У зверненні до комісії з впорядкування назв вулиць колишній член КПРС, екс-нардеп та журналіст Андрій Бондарчук виступив «категорично проти того, щоб викреслити з історії Волині ім’я Юхима Ярощука, єдину найбільш світлу постать тої доби».

Згідно з законом про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, ім’я Юхима Ярощука підпадає під декомунізацію, адже ця людина була секретарем райкому. Ярощук будував партійну кар’єру після Другої світової війни, коли волинських селян силоміць позбавили власності та заганяли в колгоспи, перетворюючи на безправних кріпаків. Процес повторної «совєтизації» супроводжувався висилкою десятків тисяч волинян в Сибір. Одні до останнього чинили опір комуністичному режимові в боївках УПА, інші обирали шлях служіння режиму, що допровадив до загибелі мільйони українців.

Отож, чи був Ю. Ярощук «найсвітлішою постаттю в ті найтемніші роки»? «На посту голови облвиконкому проявилися усі кращі якості Юхима Ярощука як людини і керівника. Шістнадцять років його перебування на цій посаді – це зростання економічного, особливо промислового, будівельного, освітнього, медичного, культурного потенціалу, авторитету області, її газифікації. Не можна недооцінювати його роль у запобіганні того, що на волинському озері Світязь ми не маємо АЕС», - йдеться у зверненні А. Бондарчука.

Водночас уже опубліковані архівні документи відкривають інший бік діяльності Ю. Ярощука. Восени 1962 року він разом із секретарем обкому Калитою написали листа секретареві ЦК КПУ Андрієві Скабі (А. Скаба був відомим оборонцем політики русифікації, поборював шістдесятників – авт.). Волинські ватажки клопотали, аби виключити зі списку пам’яток 73 споруди як такі, що «не мають історичної, архітектурної цінності». До цього «чорного» списку потрапили в Луцьку синагога, келії монастиря єзуїтів, дзвіниця, Хрестовоздвиженська церква, кенаса, житловий будинок Пузин, монастир василіанів тощо.

Але ж це саме ті архітектурні перлини, які дотепер створюють неповторний образ європейського міста! Виключити зі списків – означало приректи на руйнацію. Як зазначила дослідниця Ольга Бербець, яка опублікувала цей документ, завдяки твердій позиції фахівців Держбуду УРСР пам’ятки вдалось відстояти перед «по-більшовицьки завзятим компартійним керівництвом області».

Пам’яткам поза межами Луцька пощастило менше. З 1961 по 1963 роки на Волині зняли з реєстрації 160 храмів, тільки 1964 року на різні потреби (склади, спортшколи, магазини, більярдні тощо) віддали 73 храми, 109 стояли в запустінні. Згодом десятки архітектурних перлин було зруйновано. У 70-х роках на місці сучасного «Меморіалу Вічної слави» знаходився цвинтар – його «зачистили», так само вчинили із кладовищем навпроти Луцької гімназії № 4. За часів незалежності вдалося відновили надгробок Олекси Алмазова – генерал-хорунжого Армії УНР...

Андрій Бондарчук стверджує, що Юхим Ярощук, «мудра, ерудована, інтелігентна, мужня людина» серед тодішніх керівників був «білою вороною». Поважаючи внесок громадського діяча Андрія Бондарчука у відродження Луцького Хрестовозвиженського Братства, створення його музею та некрополю, чи можемо ми вважати ерудованою та інтелігентною людиною його односельчанина, який був готовий віддати на заклання ту ж таки Хрестовоздвиженську церкву?

Теперішній намір перейменування вулиці Ярощука шановний Андрій Бондарчук розцінює «як механічне виконання Закону України про декомунізацію, прояв волинської меншовартості», а самого Ярощука вважає людиною, яка «багато зробила для області».

Однак факти свідчать, що Ярощук свої здібності поставив на службу компартії, він доклався до перейменувань кількох десятків сіл Волинської області, що втратили свої історичні назви задля пропаганди комуністичної ідеології. В Державному архіві Волинської області зберігається рішення виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих №283 від 15 травня 1964 року за підписом того ж таки Ярощука про перейменування «застарілих і неблагозвучних назв».

Юхим Ярощук очолював облвиконком у той час, коли в Луцьку переслідували українську інтелігенцію. 20 січня 1966 року в Луцьку судили відомих шістдесятників історика Валентина Мороза та викладача педучилища поета Дмитра Іващенка. Чимало відомих людей у світі виступили на захист цих людей, але що зробив Ярощук, щоб захистити своїх земляків від переслідувань?

Сьогодні ми маємо змогу ретельніше дослідити діяльність цієї та багатьох інших постатей нашої новітньої історії, відкрити нові архівні матеріали. Процес декомунізації – це процес критичного переосмислення минулого заради нашого майбутнього.

У статті «10 причин, чому вулицю Ярощука варто перейменувати на Сергія Тимошенка» я зазначав, що вулицю Ярощука перейменують за законом у будь-якому випадку. Чудовою альтернативою радянській назві є ім’я державного діяча часів УНР Сергій Тимошенка, який жив і працював на цій вулиці, був співзасновником українського стилю в архітектурі, звів понад 400 споруд від Кубані до США, зокрема приблизно 40 на Волині. Розвивав громадське та культурне життя краю. Якщо викладені вище аргументи не стануть визначальними для перейменування, то це й буде проявом «волинської меншовартості».

Богдан ВОРОН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---