Історія одного чекання. Визволення з полону бійця 51 ОМБ

7 довгих місяців чекала з полону свого чоловіка Ольга Криса. Чекала свого Василя з фронту, потім з полону, та молилася.

Василь портапив у полон до росіян під час виходу з іловайського котла, біля селища Дзеркальне 26 серпня.

І ось минулого Тижня Василь повернувся, до неї та до сина.

Як повідомляло Інформаційн агентство волинські Новини, визволених з полону бійців 51 бригади Василя Крису, Олександра Бузикевича та Ігоря Криницького вночі 19 листопада на Театральному майдані Луцька зустріли активісти.

Свого сина 23-річний Василь залишив 4-місячним, зараз Денису – майже рік, він уже ходить, говорить.

На запитання, чи вже адаптувався після жахів війни до звичних домашніх умов, Василь відповів просто: «Дитина робить дива».

Тоді, наприкінці серпня, три дні росіяни тримали полонених у полі, потім передали в Сніжне, бойовикам ДНР. Там полонених відправляли на роботи, зокрема, збирати снаряди. Дозволяли дзвонити додому, отож рідні знали, що Василь у Сніжному.

Дружина Ольга невтомно шукала шляхи, як визволити з полону чоловіка. Постійні дзвінки - до волонтерів, у Генштаб, до Володимира Рубана. Так тривало довжелезні дні, тижні, місяці.

Як усе відбувалося – у відеосюжеті, який розмістив на Youtube користувач АТМ ВОЛОДИМИР.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---