Колесо історії: єврейський квартал Луцька
Нижня частина вулиці Богдана Хмельницького пролягає через давню місцевість під назвою Мокрий Луг, - розповідають "Хроніки Любарта".
Ця назва виникла щонайпізніше в ХІХ столітті. Територія була заболочена і незаселена. Приблизно в середині століття її відвели для єврейської забудови. Тут розпочали будівництво багатші єврейські родини і домовласники, які змогли вирватися із бідної і перенаселеної Жидівщини – району навколо Головної синагоги. Оскільки будувалися тут не найбідніші євреї, то їхні споруди були з цегли, а не дерев’яні.
Окрім житлових споруд збудували багато громадських: школи, мікви (ритуальна лазня), молитовні будинки і синагоги. Наприклад, радянський кінотеатр «Зміна», що знаходився у цій частині вулиці, – то колишня синагога «Олицький шул», яку перебудували під кінотеатр у 1950-ті роки. Неподалік, на вулиці Романюка, стоїть будівля школи Талмуд-Тора.
Червона будівля на згині вулиці (на фото – по центру зліва) належала єврею Лейзору Кронштейну, який здавав приміщення в оренду. Двоповерховий будинок цегляного стилю на перетині Богдана Хмельницького і Сенаторки Левчанівської належав Хані Кіперман.
На зображенні – рідкісний кадр перших повоєнних років першотравневої демонстрації.Такий вигляд має вулиця Богдана Хмельницького сьогодні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ця назва виникла щонайпізніше в ХІХ столітті. Територія була заболочена і незаселена. Приблизно в середині століття її відвели для єврейської забудови. Тут розпочали будівництво багатші єврейські родини і домовласники, які змогли вирватися із бідної і перенаселеної Жидівщини – району навколо Головної синагоги. Оскільки будувалися тут не найбідніші євреї, то їхні споруди були з цегли, а не дерев’яні.
Окрім житлових споруд збудували багато громадських: школи, мікви (ритуальна лазня), молитовні будинки і синагоги. Наприклад, радянський кінотеатр «Зміна», що знаходився у цій частині вулиці, – то колишня синагога «Олицький шул», яку перебудували під кінотеатр у 1950-ті роки. Неподалік, на вулиці Романюка, стоїть будівля школи Талмуд-Тора.
Червона будівля на згині вулиці (на фото – по центру зліва) належала єврею Лейзору Кронштейну, який здавав приміщення в оренду. Двоповерховий будинок цегляного стилю на перетині Богдана Хмельницького і Сенаторки Левчанівської належав Хані Кіперман.
На зображенні – рідкісний кадр перших повоєнних років першотравневої демонстрації.Такий вигляд має вулиця Богдана Хмельницького сьогодні.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Патріот
Показати IP
8 Жовтня 2016 19:35
Щось не співпадають фото..... Факт не то...
Лучанка
Показати IP
9 Жовтня 2016 01:37
Міква-це не ретуальна лазня. Міква - басеин з природньої водою. Річка-це також міква.
оце маєш...
Показати IP
10 Жовтня 2016 16:12
на фото повоєнних років вулиця виглядає краще!
Збитків майже на 8 млн: на території волинського нацпарку виявили незаконну рубку дерев
Сьогодні 14:33
Сьогодні 14:33
По всьому світу фіксують збої у роботі Telegram
Сьогодні 14:00
Сьогодні 14:00
Стан доріг і розбудова «Ягодина»: очільник ОВА зустрівся зі старостами громад Ковельського району
Сьогодні 13:27
Сьогодні 13:27
Кешбек за пальне і доплати для пенсіонерів: Зеленський анонсував нові програми підтримки
Сьогодні 13:10
Сьогодні 13:10
Наркоман готував теракт у центрі Рівного
Сьогодні 12:53
Сьогодні 12:53
Була замкнена в квартирі і не виходила на з'язок: у Володимирі врятували 81-річну жінку
Сьогодні 12:37
Сьогодні 12:37
На Волині врятували собаку, який опинився посеред озера
Сьогодні 12:04
Сьогодні 12:04
Іран завдав ракетного удару по військовій базі Італії
Сьогодні 11:48
Сьогодні 11:48



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.