Майже 50% українців мають високий рівень стресу, але водночас високий ступінь адаптивності. Опитування
Майже 50% українців відчувають високий рівень стресу. Однак діти більше хвилюються через навчання, ніж через війну.
Про це свідчать результати опитування, проведеного в рамках програми ментального здоров’я «Ти як?», повідомила голова Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів Оксана Збітнєва ефірі «Єдиних новин», пише Українська правда.
За її словами, 47% українців зазначають, що відчувають високий рівень стресу. Водночас 73% мають дуже хороший показник адаптивності – вони навчилися жити в новій реальності та виконувати щоденні задачі.
Переваги у здатності до адаптації та резильєнтності (вміння долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом) мають родини з дітьми. Найвищі показники спостерігаються у батьків віком 35-45 років. Вони дбають про дітей і так перефокусовують свою увагу на них.
Читати ще: Менш як половина українців знають, хто така Юлія Свириденко, якщо їм не сказати, що це прем’єр-міністерка. Опитування
Найбільш вразливими категоріями, каже Збітнєва, є діти, підлітки та молодь.
«46% дітей відзначають, що іспити, навантаження в школі або в університеті є вищим стресовим фактором, ніж тривоги чи ракетні обстріли.
Цей показник небезпечний тим, що діти сприймають війну і все, що з нею пов’язано, за нормальність. Це дуже тривожно», – зазначила голова Координаційного центру.
Високий показник стресу і низький показник резильєнтності також мають жінки, які чекають – дружини, партнерки, мами й сестри. За словами Збітнєвої, суспільство недооцінює їх.
Дослідження провели спільно з ЮНІСЕФ. У ньому взяли участь 12 тисяч респондентів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать результати опитування, проведеного в рамках програми ментального здоров’я «Ти як?», повідомила голова Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів Оксана Збітнєва ефірі «Єдиних новин», пише Українська правда.
За її словами, 47% українців зазначають, що відчувають високий рівень стресу. Водночас 73% мають дуже хороший показник адаптивності – вони навчилися жити в новій реальності та виконувати щоденні задачі.
Переваги у здатності до адаптації та резильєнтності (вміння долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом) мають родини з дітьми. Найвищі показники спостерігаються у батьків віком 35-45 років. Вони дбають про дітей і так перефокусовують свою увагу на них.
Читати ще: Менш як половина українців знають, хто така Юлія Свириденко, якщо їм не сказати, що це прем’єр-міністерка. Опитування
Найбільш вразливими категоріями, каже Збітнєва, є діти, підлітки та молодь.
«46% дітей відзначають, що іспити, навантаження в школі або в університеті є вищим стресовим фактором, ніж тривоги чи ракетні обстріли.
Цей показник небезпечний тим, що діти сприймають війну і все, що з нею пов’язано, за нормальність. Це дуже тривожно», – зазначила голова Координаційного центру.
Високий показник стресу і низький показник резильєнтності також мають жінки, які чекають – дружини, партнерки, мами й сестри. За словами Збітнєвої, суспільство недооцінює їх.
Дослідження провели спільно з ЮНІСЕФ. У ньому взяли участь 12 тисяч респондентів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Три катери, літак та «Панцир-С2»: українські війська атакували низку російських цілей
Сьогодні 16:16
Сьогодні 16:16
Килимок із голками Ляпко: як зрозуміти, чи підходить формат
Сьогодні 15:46
Сьогодні 15:46
Надійність у часи випробувань: як Opti Taxi 579 підтримує країну, розвиває міжнародний вектор та інвестує у майбутнє
Сьогодні 15:15
Сьогодні 15:15
Підсумки футбольного літа 2026: аналітика та нові горизонти
Сьогодні 14:44
Сьогодні 14:44
На Ківерцівській у Луцьку зупинили п'яного водія Kia
Сьогодні 14:29
Сьогодні 14:29

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.