Медовари, леді Гага і коньяк у баняках: алкогольні пригоди фіскалів на Волині

Нелегальний ринок алкоголю на Волині процвітає. Про це говорять цифри і повідомлення фіскальної служби. Для того, аби ввести в законне русло продаж хмільних напоїв, продавці мусять придбати собі ліцензії, але не всі на це йдуть. Натомість, кому, як не органам місцевого самоврядування, на чиїх територіях і приторговують нелегальним алкоголем, вигідно узаконити таку діяльність. Адже наразі акциз від цих продажу йде у місцеві бюджети. Так само у місцеві бюджети надходять і штрафи за безліцензійну торгівлю алкоголем. А суми там доволі серйозні: за таку діяльність передбачений штраф у розмірі 17 тисяч гривень, а якщо алкоголь ще й без акцизних марок – це ще 17 тисяч штрафу.

Поліцейські не знають як писати протоколи

Про те, як працює фіскальна служба в сфері обігу підакцизних товарів розповіла начальник управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Наталія Єлова під час засідання комісії з питань законності Громадської ради при облдержадміністрації.

Вона пояснила: фіскали мають право перевіряти лише зареєстрованих підприємців. А ось фізичних осіб не можуть перевірити за жодних умов. Тут мали б підключатися працівники Нацполіції. Але через недостатню координацію і компетентність в представників ДФС не раз виникають непорозуміння з поліцейськими.

«Щоразу мусимо пояснювати працівникам поліції: пишіть отак, бо вони не вміють написати протокол вилучення, не знають що робити з продукцією. У деяких районах вже знають процедуру, але в багатьох випадках – ні. Коли приїжджають на виклик, працівники поліції не хочуть писати протоколи, бо немає кримінального провадження, мусимо закликати їх відкривати адмінкодекс», - пояснює Наталія Єлова.

Вона додала, що у деяких районах вже схема відпрацьована, і працівники поліції знають, як діяти. Але це є не скрізь. Щоправда, тепер приїзду фіскалів радіють сільські голови, адже кожен штраф йде в місцевий бюджет. Так, приміром, за літо Світязька сільрада отримала 96 тисяч у бюджет від штрафів за без ліцензійну торгівлю алкоголем.

«Сільські голови аплодують, коли ми приїжджаємо, останнім часом нас почали кликати . Але бувають ситуації, коли співпраці немає, бо той кум, той сват, той брат. Було, що ми приїхали, а підприємець втекла і магазин залишила. Нам що робити - магазин стерегти? Шукаємо голову сільради, а він розводить руками: мовляв, йому ж тут жити», - додає Наталія Єлова.

Власне, задля того, аби налагодити координацію, в Громадській раді пропонують зорганізувати круглий стіл, на який запросити всі сторони, залучені в процесі контролю за обігом підакцизних товарів.

Медовари без ліцензій

Зі слів Наталії Єлової, крім неузгодження дій з правоохоронцями, у цій сфері є ще чимало проблем. Зокрема, чимало виробників алкоголю не мають ліцензій. До прикладу, це стосується, переконує вона, продукції медоварів.

«Ми всіх бачимо і знаємо. Ми з ними працювали, розповідали, що їм треба зробити, вилучали продукцію. Вони закиваються законом про бджолярів. І медовуху роблять без ліцензії. Ліцензія на виробництво алкогольної продукції коштує 780 гривень, для продажу на опт – вона дорожча, але їм було б достатньо такої», - пояснює вона і додає: продаж продукції медоварів на заходах у Луцьку відбувається незаконно.

Натлія Єлова пояснює: все, що виробляється шляхом бродіння і має міцність вище 8,5 %, підлягає обов’язковому маркуванню, етикетки мають відповідати затвердженим стандартам, там має бути інформація про виробника, склад продукту, номер ліцензії, дата виробництва і строк придатності. Щодо останнього, то, згідно з держстандартами, класична горілка, приміром має термін придатності 24 місяці, «особлива» - з добавками - 12 місяців, а настоянки до 3 місяців.

Якщо ж продукція виготовляється розмішування спирту, то виникає закономірне питання: а де шановні бджолярі беруть спирт?

«Якби вони мали ліцензію, то могли б отримати спирт за нульовою ставкою. Колись була серйозна відповідальність оптовика, якщо він продав алкогольний напій суб’єкту, який не має ліцензії. Зараз з цигарками цього дотримуються, а щодо алкоголю цей пункт про відповідальність пропав і продають всі хто що хоче», - нарікає представник ДФС і додає: майже вся торгівля медоварами під час заходів у Луцьку – незаконна.

Вилучати продукцію фіскали не мають права. Для цього й потрібна координація з правоохоронцями.Ті, своєю чергою, мають скласти протокол, передати вилучений продукт в НДЕКЦ і там видають заключення, а згодом продукт знищують. До офіційного заключення фіскали пишуть в актах про вилучений продукт «рідина з характерним запахом спирту». А ось після висновку НДЕКЦ можна виносити рішення.

Вилучають фіскали продукцію не лише в пляшках. Буває, що в барах, магазинах вилучають продукцію з запахом спирту в 5-літровх пластмасових баняках.

«Було таке, що з Ковеля дзвонить транспортна міліція і просить: «Приїжджайте, не можемо дати ради». Приїздимо а речовий ринок, там непримітний вхід у бар «Порятунок». Заходимо туди, адже ми маємо зробити закупку. Нам пропонують коньяк на розлив (а це мають право заклади зі статусом ресторанного господарства). На весь бар, щоб ви розуміли, пляшка коняку і вина. А решта – в каністрах, у одній лимон плаває, у іншій – розмарин», - розповідає Наталія Єлова, нагадуючи, що за підробку передбачений солідний штраф – 17 тисяч гривень.

Волинська леді Гага

Не так давно Володимир-Волинський прославився на всю Україну завдяки журналістському розслідуванню про «леді Гагу», місцеву мешканку, яка організувала бізнес з незаконного продажу цигарок та спирто-горілчаних виробів. Зауважимо: коли фіскали приїхали з ордером на обшук на склади «леді Гаги», звідти вивезли майже увесь товар, тож, незаконний бізнес так і не прикрили.

Як розповідає Наталія Єлова, про «леді Гагу» фіскали знають давно. Свого часу вона уникла відповідальності, знявшись з реєстрації.

«У 2013 чи 2014 році вона діяла на вулиці Устилузькій, до неї стояли черги автомобілів з польськими номерами. Там можна було придбати дешевий «Nemiroff». Причому червоні смужки, які мають розвиватися під час відкриття пляшки, взагалі були відсутні. Ми придбали ті пляшки, бо ж мусимо зробити контрольну закупку. А з’ясувалося потім, що вона вже не підприємець, а ми маємо право перевіряти тільки підприємців. Хтось проконсультував цю пані, щоб вона знялася з реєстрації, і ми не маємо права йти на перевірку», - пояснює вона.

Підробки і спирт

До слова, якщо говорити про підробку пляшок горілки, то вже вигаданий не один спосіб, як це зробити. Приміром, розведений спирт наливають у ванни, туди опускають пляшки з дозатором, занурюють їх, і пляшки потроху наповнюються.

Що ж до сировини, з якої роблять підробку – тут також болюче питання. Підприємці часто у поясненнях пишуть: поїхав в Радехів і купив на ринку. А спирт продають і в Ковелі, і в Горохові.

Тому є питання й до якості спирту. Бо ж хіба можна бути впевненим, що це етиловий, а не метиловий спирт, через який потруїлася майже сотня людей. Так, в Україні свого часу діяли 2 заводи, де вироблявся метиловий спирт: Перечинський і Сєвєродонецький.

Перший вже не працює, тож, найімовірніше, смертельна отрута потрапила до споживачів з Сєвєродонецького заводу. Але ж якщо везли звідти, то не літр и 10, а 10-12 тонн. Де він зараз «гуляє» – досі нікому невідомо.

У цій сфері, наголошують фіскали, мають працювати й фахівці Держпродспоивслужби. Тож одна з основних проблем в нинішньому контролі за обігом підакцизних товарів - координація з іншими контролюючих органів. Саме тому в ДФС підтримують ідею зустрічі з правоохоронцями, представниками Держпродспоживслужби інших органів влади, аби скоординувати дії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---