«На Донбасі люди бояться не нас, а мародерів», - ковельський Правий сектор

Волинські бійці добровольчого угрупування «Правий сектор», які півтора місяця були в самому пеклі неоголошеної війни з північним сусідом, нещодавно повернулися додому. Серед них – семеро ковельчан, - повідомляє «Слово Волині».

Автомобілі з Героями без зайвого галасу під’їхали до дворика Комплексної ДЮСШ імені Євгена Кондратовича, де їх зустрічали схвильовані дружини, діти, батьки, друзі.

– Мій Сергій до останнього не відкривався нам, куди їде. Ми не могли до нього протягом перших п’яти днів додзвонитися. Потім казав, що знаходиться на якихось змаганнях. І я йому вірила, адже чоловік – спортсмен, викладач фізичної культури, голова федерації бойового гопака на Волині. Але десь у глибині душі відчувала, що він щось від мене приховує, оскільки хоче вберегти від поганих думок та переживань, – розповідає дружина Сергія Дружиновича Тетяна.

Лише батькові Олександру Матвійовичу вдалося розговорити сина і почути він нього правду. На той момент Сергій зі своїми побратимами, відпрацювавши у тренувальному таборі «Правого сектора» підготовчу програму, вже готувався їхати на Схід.

Головним завданням волинських хлопців, з яким вони успішно впоралися, було охороняти Донецький аеропорт та чергувати на блок-постах поблизу цього стратегічного об’єкту.

– Там треба заслужити бути на передовій, – твердить боєць добровольчого батальйону Олександр Мінько. Далі, показуючи на мобільному телефоні вражаючі світлини чергового бою, додає: «Ось ці російські «іграшки» нам дозволяли перепочити лише 4-5 годин на добу, а то й того менше. Окупанти гадали, що в такий спосіб їм вдасться нас залякати, відтіснити. Вони ж не розуміють, що ми – патріоти України і не дамо її знищити ворогові.

Хлопці намагалися менше говорити про війну, певно, щоб не налякати своїх рідних, більше посміхалися. Казали, що тамтешній місцевий люд до них ставився приязно, хоча на їхні голови з провідних російських телеканалів постійно сипалися страшні нісенітниці про «Правий сектор».

– На Донбасі люди бояться не нас, а мародерів, яких там аж кишить. Тому, де б ми не з’являлися, донеччани лише дякували нам, що приїхали боронити Україну. Люди дуже втомилися жити в постійному страху, розрусі та голоді. Ми бачили, в яких злиднях нині мешкає місцеве населення, адже немає грошей купити харчі, тому залюбки роздавали власні запаси продуктів, відвозили їх до шкіл дітям, - ділиться спогадами Леонід Мальчук.

А один із бійців ще й пригадав, як житель окупованого Донецька після того, як дізнався, що неподалік на українському блок-пості стоять бійці «Правого сектора», кинувся сюди, намагаючись кожного з них розцілувати. Виявилося, що терористи хотіли цього чоловіка розстріляти лише за те, що той зберігав у своєму автомобілі карту області. Вже поставили бідолаху до стіни і звели курок автомата, але коли почули звістку, що, буцімто, наступає «Правий сектор», кинулися навтьоки, залишивши полоненого. Тепер донеччанин завдячує своєму спасінню батальйону «Правий сектор».

Бійці-добровольці ще не знають, скільки будуть відпочивати вдома (чекають команди), але твердо впевнені, що незабаром повернуться на фронт. Адже там залишилися їхні друзі і побратими, а також на них чекають донеччани, які встигли за цей воєнний проміжок часу роздивитися, хто насправді є другом – а хто ворогом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---