«На першій ярмарці зібрали 40 тисяч і купили бус. Він досі живий», – волонтерка з Луцька

Лучанка Наталка Грушка волонтерить із перших годин війни. Починала з підгодовування домашніх тваринок, яких кинули сусіди, а зараз відправляє на фронт безпілотники та автомобілі.

«Ми прокинулися від вибухів. Син почав кричати. Брат у мене живе з другої сторони аеродрому. Зразу дзвінок. А в них поле, вони все бачать, що робиться. Вийшли з хати, кажуть, що війна почалася», – пригадує Наталка, йдеться в сюжеті «12 Каналу».

Волонтерка додає: навіть не думали виїжджати.

«Коли всі виїжджали, ми пакували підвал. В 11-й годині зрозуміли, що вулиці немає. Всі виїхали в першу годину, а ми пакували. Я написала допис, що ми нікуди не поїхали, що ми на місці, тому пишіть дзвоніть, ми допоможемо», – говорить Наталка.

Тривоги гуділи, ракети літали, а дитина твердо заявила, що лишиться з батьками в Україні.

«Сьогодні я розумію, що я – якась трохи ненормальна матір. Інші матері своїх дітей вивозили, а ми залишилися вдома і дитина з нами залишилася. Малий сказав: «Я з України не поїду, я буду з вами».

Читати ще: Виготовляють власноруч і вкладають душу: волонтерки з Луцька подарували воїнам 10 тисяч ангелів

Почали з того, згадує Наталка Грушка, що годували домашніх тварин сусідів, які кинули їх вдома: собачок, котиків та навіть гусей. Подіставали з морозильної камери всі кісточки, які мали. Потім почали готувати їсти – і на блокпости, і в тероборону, і на фронт. Але потім перестали.

«Коли хлопці прямо говорять: «Ми маємо що їсти». Коли ми можемо в поїздку по відерцю вареників передати чи олів’є, це зрозуміло, а коли вже їх завалили, то вони кажуть: «Боже, 10-літрові відра котлет ми викидаємо, бо вони цвітуть. Не робіть цього».

За два роки повномасштабної війни «вишківські павучки», як себе називають волонтери з цього району Луцька, зібрали та відправили на фронт 19 автомобілів.

«Тоді просто не було машин, навіть на чому їхати на позиції, і ми почали робити ярмарки та закуповувати автомобілі. Пам’ятаю, на першій ярмарці ми зібрали 40 тисяч гривень. І за ці гроші купили бус. Він до сьогодні живий і робочий. На четвертій ярмарці біля школи ми зібрали близько 190 тисяч гривень. Тоді ми купили три машини. «Ви є і ми є. Ми є і ви будете», – так хлопці говорять, тому що ми один без одного не можемо», – зазначає Наталка Грушка.Читати ще: Волонтерки поважного віку: як лучанки плетуть сітки, в’яжуть шкарпетки і формують вітамінні набори для військових

Окрім техніки, на фронт волонтери відправляють і сітки, і окопні свічки. Вперше свічки почали робити ще восени 2022-го. Торік під час їх виготовлення почали використовувати соснові шишки. Ідею Наталка запозичила в інтернеті. Окопні свічки з шишками замість картону довше горять і дають більше тепла. Бляшанки беруть у центрі сортування сміття, а шишки збирають у ковельських лісах. Спершу збирала тільки мама Наталки, а потім підключила і своїх подружок.

Волонтерити, донатити та допомагати, наголошує Наталка, зараз має кожен.

«Я не знаю, як ще людям це доносити. Мені болить. Я дякую всім, хто донатить, але цього мало», – наголошує вона.

Зараз «вишківські павучки» доробляють уже 20-ту машину для фронту.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---