Навіщо Порошенко перед відходом призначає нових силовиків і суддів

Петро Порошенко після поразки на виборах почав активно звільняти і перепризначувати чиновників. Хоча виглядає це дивно – президент, якому залишилося керувати країною менше місяця, почав справжню кадрову революцію.

Своїх постів першими позбулися головний охоронець Порошенка Юрій Федоров і голова Нацради з телерадіомовлення Юрій Артеменко. Останньому, до речі, вже дали нову посаду.

Але особливо привертають уваги кадрові рокіровки у силових відомствах та судах. Буквально на днях президент змінив командувачів військами на Донбасі і Нацгвардією. А також здійснив десятки призначень в ключові суди України.

Привертають увагу вкрай невиразні причини цих звільнень, які об’єднує лише одне, – швидка відставка Порошенка. Який чомусь хоче, щоб зазначені люди були подалі від нової влади і, можливо, слідства.

«Страна» згадує, кого і за що вже встиг звільнити президент, яке підгрунтя у цих рішень, а також, що говорять українці про це в соцмережах.

Новий глава ООС

6 травня Петро Порошенко провів кадрову рокіровку в командуванні Операції Об’єднаних Сил. Він звільнив головного по військовій операції на Донбасі – генерала Сергія Наєва.

Незважаючи на те, що призначення нового командувача ООС офіційно було названо «ротаційним», за цим рішенням криються інші причини.

Сергій Наєв

Товариші по службі генерал-лейтенанта Олександра Сирського, який замінив Сергія Наєва на посаді глави Операції Об’єднаних сил, відгукуються про нього як про «людину Муженка».

Олександр Сирський

«Призначивши Сирського, Порошенко, по суті, віддав ООС в руки «старої» генеральської команди, а не «новим командирам» з покоління молодих комбригів, які зробили кар’єру в АТО. І таким чином, забезпечив собі підтримку в Міноборони і Генштабі», – розповів співрозмовник видання.

Також він зазначив, що у звільненні Наєва ключовим моментом був провал виборчої компанії у військах. «Багато молодих комбригів негативно ставляться до Порошенка, пам’ятаючи те, як війська кинули під роздачу в 2014 році. Наєв останні місяці відчутно відійшов у своїх діях від Муженка та його команди в сторону молодих комбригів. При Наєву думка «молодих комбригів» відігравала при обговоренні операцій ООС у багато разів більше, ніж «великі» стратегічні плани генералів із Генштабу та Міноборони. А останньою краплею недовіри поки ще чинного президента став провал виборчої компанії в військах», – розповіло джерело в штабі ООС.

Глава Нацгвардії

7 травня Петро Порошенко звільнив командувача Національної Гвардії Юрія Аллерова. У коментарі журналістам Аллеров повідомив, що рішення про звільнення було його ініціативою – напередодні він написав заяву про відставку «за сімейними обставинами».

При цьому Аллеров також заявив, що готовий розглянути питання повернення на посаду, якщо таке рішення прийме Володимир Зеленський. «Якщо новий президент прийме таке рішення, я буду розглядати цю пропозицію. А зараз буду звільнений за законом», – сказав Аллеров.

Юрій Аллеров

Замість нього виконуючим обов’язки командувача Нацгвардією був призначений Микола Балан. З 2010 по 2014 роки він був начальником управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України. 18 квітня 2014 року указом президента України був призначений заступником командувача Нацгвардії.

Микола Балан

За версією джерела видання в армійських колах, відставка Наєва, також як і здійснена буквально слідом за нею відставка глави Нацгвардії Аллерова, може бути пов’язана не з виборами, а зі спробами приховати корупцію.

«І Аллероа, і Наєв багато знають про корупційні схеми президента на війні і навіть, почасти, були також «в темі». Тому обох президент звільняє, щоб вони встигли зникнути з поля зору правоохоронців», – вважає джерело.

Відзначається, що зі схожими намірами – сховатися на час переходу влади, а може і довше – був звільнений головний охоронець президента Юрій Федоров, який у зв’язку із службовим обов’язком дуже багато знає про життя і роботу президента.

Навіщо знімають топ-силовиків

Зняття Наєва і Аллерова вписується в той же логічний ланцюжок. Армія і Нацгвардія – дві головні сили на Донбасі, який вже п’ять років є «сірою зоною» з мільярдними потоками контрабанди. До війни на Донбасі є безліч й інших питань – і в основному всі вони ведуть до Петра Порошенка як головнокомандувача.

Тому, можливо, Наєва і Аллерова теж вирішили на час заховати від уваги громадськості (тим більше, що у Зеленського вже анонсували гучні розслідування, що стосуються армії).

А Сергій Наєв, напевно, багато знає. І у фінансовій частині – як насправді витрачалися гроші на війну. І щодо тіньової сторони ведення бойових дій – хто насправді давав накази про порушення перемир’я, хто перший стріляв і чому.

Що стосується Аллерова, то тут ситуація складніша. Він ніколи не був для Порошенка абсолютно своєю людиною, оскільки на нього великий вплив завжди мав Арсен Аваков. Відомий випадок, як під час параду на День незалежності в 2017 році Порошенко демонстративно не подав руки Аллерову.

Однак командувач Нацгвардії, також як і Наєв, багато всього знає про реальну картину війни на Донбасі. І про гроші, і про добровольчі батальйони, велика частина яких влилася в Національну гвардію. І Порошенку також, ймовірно, не дуже хотілося б, аби ця інформація десь вийшла.

Нарешті, є ще версія, що Порошенко просто займається таким собі шкідництвом – спеціально створює плутанину в управлінні військами, щоб потім було більше проблем у Зеленського.

Її також не потрібно скидати з рахунків, напевно. Але навряд чи вона є основною.

Ну, а головне питання все таки в іншому – куди дінуться дві інші ключові людини в армії – глава Генштабу Муженко і Міністр оборони Полторак. Ось вони якраз і є головним джерелом інформації. І щодо освоєння оборонного бюджету, і щодо Іловайська, і щодо Дебальцевого, і щодо багатьох інших таємниць війни.

А тому необхідно уважно стежити за їхнім пересуванням.

Призначення суддів Верховного суду

Також до свого відходу, 7 травня, Петро Порошенко призначив 75 суддів до Верховного суду. І висловив надію, що його наступник Володимир Зеленський не втручатиметься в роботу судових інстанцій.

Тобто президент, який втратив кредит довіри в країні, призначає ключових суддів України, які в теорії дозволять Порошенку ще якийсь час контролювати судову систему – навіть після своєї відставки.

Всього було призначено 25 суддів до Касаційного адміністративного суду, 15 суддів – до Касаційного господарського суду, 13 суддів – до Касаційного кримінального суду і 22 судді – до Касаційного цивільного суду.

7 травня відбулася церемонія складання присяги суддями. «Я сподіваюся, що наступний президент і його команда будуть поважати рішення щодо незалежного і справедливого суду, закріплене в Конституції України», – сказав Порошенко під час церемонії.

Також він поскаржився, що каденції президента не вистачило, щоби повністю завершити судову реформу, розпочату 4 роки тому.

У соцмережах відзначили, що одним із суддів стала юрист компанії «Рошен» Тетяна Малашенкова. Ще одна креатура президента – Ігор Бенедисюк.

Другий конкурс до Верховного Суду був оголошений 2 серпня 2018 року. Комісія отримала 659 заяв про участь в конкурсі, а допущено було 566 кандидатів. У підсумку після анонімного тестування та співбесіди залишилося 78 кандидатів. Вища рада правосуддя ухвалила внести президенту подання про призначення 75 кандидатів на посади суддів Верховного суду.

Реакція соцмереж

Журналістка Тетяна Висоцька припустила, що Порошенко новими призначеннями «замітає сліди».

«Порошенко зухвало тримається за владу, і здається взагалі не збирається її віддавати. Замість того, щоб, як водиться в демократичних державах, під час перехідного періоду поступово вводити в курс справ представників нового президента та пакувати речі, він продовжує літати країною з піар-поїздками, а також робить важливі кадрові призначення, на які вже, по суті, не має мандата від народу України, який вказав йому на двері. ...

Що взагалі відбувається? Замітає сліди? Планує ускладнити роботу нового верховного головнокомандувача тим, що керівний склад війська тільки починає приймати справи звільнених керівників і не зможе оперативно відповідати на питання і реагувати на виклики?

Де таке бачено, щоб президент, який програв вибори, за кілька днів до виходу з посади здійснював такі серйозні кадрові зміни в армії, та ще й під час війни? Це дуже турбує».

«Раптово. Порошенко звільнив командувача Нацгвардією Аллерова «за станом здоров’я». Лікуватися він, як і звільнений три дні тому начальник особистої охорони президента Юрій Федоров, буде, очевидно, в країні, з якою в України немає договору про екстрадицію.

Дивно, що у Муженка та Грицака нічого не болить. Такі здорові люди, і досі на волі ... », – пише волонтер Юрій Касьянов.

«Порошенко забезпечує собі безхмарне майбутнє. І кожен день обмежує в маневрах президента Зеленського.

Вчора він призначив юриста Roshen Малашенкову головою Верховного суду. Всього призначив 75 суддів разом із родичами Ківалова і закликав Зеленського «не втручатися в незалежний суд».

Вчора ж звільнив Аллерова з поста голови Нацгвардії. Наскільки знаю, ще нікого не призначив. Чудово буде, якщо ним виявиться Гелетей. І теж Зеленському ні в якому разі не можна буде втручатися в «незалежність Нацгвардії».

А також йому дуже хочеться, щоби Луценко залишився Генпрокурором і втручатися в «незалежну» прокуратуру ні в якому разі не можна. А також у справи «незалежного» Грицакського СБУ, «незалежну» Верховну Раду і «незалежних» Муженка і Полторака.

Повторюся: кожен день перебування на посту президента цієї сволочі – вбивчий для України », – пише активістка Ліза Богуцька.

Екс-керівник підрозділу інформаційних операцій Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ Анатолій Кравчук так прокоментував відставку глави Нацгвардії:

«Хтось, може, і повірить у відставку за сімейними обставини, але насправді, тут зовсім інша причина».

«Судячи з усього, біла гарячка, яка підкралася несподівано, взяла верх над Петром Олексійовичем.

Продовжує потік якихось безглуздих призначень, звільнень і переміщень керівників тих чи інших відомств.

Нічим іншим, окрім як бажанням ускладнити роботу наступному президенту, якому потрібно буде або прийняти факт призначення цих людей, або ламати голову над формулюванням для їх звільнення, пояснити це я не можу.

Цей довбаний диверсант, дріб’язковий в своєму бажанні напаскудити всюди, де можна, повністю перекреслив образ поборника за благо держави, який собі намалював.

Потрібно терміново провести інавгурацію нового президента, а у цього персонажа відібрати печатку, ключі від кабінетів, сейфів, шаф і пароль від вайфая.

Інакше він ще ночами бути приходити і красти риб з акваріумів», – пише блогер Макс Бужанський.

Інші кадрові зміни

Як згадувалося вище, 3 травня Порошенко відправив у відставку начальника Служби безпеки президента України.

Юрію Федорову 44 роки, він служив в Управлінні державної охорони України з 1995 року. На посаду глави Служби безпеки президента був призначений в 2014 році, замінивши звільненого в. о. президента Олександром Турчиновим Костянтина Кобзаря.

За логікою Федоров мав охороняти шефа до кінця каденції. І таке раптове рішення, за даними джерел видання, президент прийняв не просто так.

«Порошенко вирішив його звільнити заздалегідь, щоб у того була можливість виїхати з України та зникнути з поля зору українських правоохоронців. Федоров занадто багато знає, а тому для Петра Олексійовича буде правильно заховати його від гріха подалі», – розповіло джерело.

Крім того, ще одним мотивом може бути те, що Федорову належать великі компенсаційні виплати, які нове керівництво УДО може відмовитися виплачувати (або оскаржить їх в суді). Тому поки нинішній начальник УДО Валерій Гелетей при посаді, Федорову і будуть виплачені всі кошти в повному обсязі.

4 травня Петро Порошенко звільнив главу Нацради з телерадіомовлення Юрія Артеменка – після того, як той сам подав заяву на звільнення за два місяці до закінчення своєї каденції.

Артеменко назвав дві причини такого рішення – втома і пропозиція іншої роботи.

«По-перше, проста людська втома – протягом 5 років в постійному стресі працювати щодня, по 10-12 годин, іноді навіть без вихідних. По-друге, пропозицію, яка надійшла саме в цей час, перейти на іншу роботу», – пояснив тоді ще чинний глава Нацради.

Юрій Артеменко

За роки президентства Порошенка Нацрада набула скандальної слави через репресивну політику проти телеканалів і радіостанцій, які критикували владу і президента, та через мовну зачистку ефіру. Всім цим керував Артеменко.

Також видання з’ясувало, що його звільнення може бути пов’язане з посиленням в роботі регулятора «групи Ахметова».

На його місце ПАП призначив свого піарника – Володимира Горковенка. Раніше Горковенко обіймав посаду завідувача відділом Головного департаменту інформаційної політики адміністрації Президента України, де відповідав за роботу із засобами масової інформації та за піар.

Володимир Горковенко

«Людину, яка вислужилася в АП, призначають в Національну Раду з питань телебачення і радіомовлення. Без дискусій і громадських обговорень. Ганьба», – так відреагував на нове призначення глава НСЖУ Сергій Томіленко.

А колишнього «інквізитора ЗМІ» Артеменка тим часом поставили на нову посаду – члена Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---