Поляки і українці шукали згоди на сцені. ФОТО. ВІДЕО

Новий українсько-польський проект: «Декалог: локальна світова війна/Апорія 43» представили Театр «Арабески»(Харків) та театр пра-прем'єр «InVitro» (Люблін) у Луцьку.

Творча імпреза відбулася вчора, 6-ого липня у Волинському обласному академічному театрі ляльок.
Спільну кров, пролиту у часи Другої світової війни, події, які називають «Волинською трагедією», обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою, намагались показати театральною мовою.

ЧИТАТИ ЩЕ: Волинська трагедія: Україна і Польща не готові визнати провину. ФОТО

Ідеєю проекту, кажуть організатори, стало бажання у рівній співпраці спробувати переосмислити складне історичне минуле і вибудувати можливість якщо не спільного бачення, то сценічного діалогу між українськими і польськими митцями.

ЧИТАТИ ЩЕ: Митрополит Михаїл вибачався за всіх. ФОТО

Серед кількох десятків людей, які прийшли подивитись виставу, було багато поляків, котрі активно коментували події на сцені. Зокрема було присутнє і польське телебачення.
Одну з головних ролей, зауважимо, грав Місько Барбара. Він є учаником гурту «Мертвий півень»

Українська частина: СКАЖИ МЕНІ, ЧОМУ Я НЕ УКРАЇНКА?

Хронологічно першою була «українська частина», в основу якої поставили дещо змінений «Декалог українського націоналіста». Відповідно до його десяти пунктів режисер вибудував розкадровану оповідь про українську історію ХХ століття. Видається, що з українського боку йшлося про демонстрацію процесу формування національної свідомості й обґрунтування мотивації діяльності тих, хто боровся за незалежність.

У десяти частинах декалогу ми отримуємо розрізнені мультимедійні слайди-оповіді, в яких знайшлося місце зверненням Тараса Бульби-Боровця про припинення непорозумінь у проводі різних політичних сил, і листам митрополита Андрея Шептицького до папи Пія ХІІ з протестами проти вбивства євреїв, і згадці про єврея, який був лікарем в УПА. Зокрема увагу приділили і поширеній у Інтернет-мережі статті журналіста Ігоря Ткаленка, де він висловлює вдячність Бандері, який, йдеться у повідомленні, врятував несвідомих східняків від голоду 1932–1933 років, і історії життя трьох братів, яких доля закидала у різні армії й їм все життя доводилося воювати один проти одного.

Польська частина: ОТ ТАКІ ВИ ГЕРОЇ, ЯКІ ВБИВАЮТЬ ДІТЕЙ? СЛАВА УКРАЇНІ?

«Польська частина» у центр своєї оповіді ставить «Волинську трагедію». Друга частина вистави розпочиналася сучасним діалогом між поляками і українцями, де вони обговорюють їжу і жінок, аж допоки розмова не зайшла про історію. Саме це слово, попри лінгвістичну подібність, породило прірву непорозуміння між обома сторонами.

ЧИТАТИ ЩЕ: Депутати ВР: Волинська трагедія - геноцид з боку ОУН УПА. ДОКУМЕНТИ

В основі польського диптиху стоїть особиста історія жінки, яка пережила трагедію на Волині. Її спогади рясніють багатьма натуралістичними подробицями жорстокості. Ця історія переплітається з сучасними реаліями, у якій люди докладають відчайдушних зусиль, щоб порахувати кількість жертв. Просту, на перший погляд, історію вбивства і ненависті ускладнює ситуація у волинських селах, де була великою кількість мішаних українсько-польських шлюбів.

Розповідь про звірства на Волині завершується сценою, де після смерті зустрічається стара полька і українська дівчина, яка її врятувала коштом власної смерті. Однак маленькі історії людяності не можуть подолати прірву між українцями і поляками, яку їм залишила історія. У виставі вона символічно зображена лісом вил і кіс, які водначас є символами мирної праці біля землі, а з іншої – ненависті й боротьби, яка відбувалася на ній.

ЧИТАТИ ЩЕ: У Волиньраді хочуть «толерантне» ЗВЕРНЕННЯ щодо Волинської трагедії

Вистава окреслила коло проблем, які, попри постійне обговорення в академічних колах, залишають «Волинську трагедію» полем непорозуміння і взаємного неприйняття серед широкої громадськості.
































ФОТО - з соціальної мережі Facebook

Довідково:

Локальна світова війна - визначення належить Тимоті Снайдеру
Aporia (грец. απορια — безвихідь) — за формальною логікою — ускладнення в міркуванні, яке уявляється непереборним.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---