Понад 50% українських школярів зазнають булінгу, – дослідження
51,3% учнів 5-9 класів з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій, зазнавали булінгу хоча б раз у житті. Частіше це траплялося з дівчатами (55,9%), ніж з хлопцями (46,2%)
Про підсумки загальнонаціонального дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року» повідомило Міністерство освіти і науки.
Згідно з результатами, з початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали жертвами булінгу. Найбільше випадків зафіксовано в Києві – 33,7%. Для порівняння, у сільській місцевості цей показник складає 25,3%.
Найпоширенішими видами булінгу є:
- заклики товаришувати з певними людьми (25,9%);
- поширення неправдивих чуток (24%);
- образливі онлайн-повідомлення (21,4%);
- принизливі коментарі про зовнішність (21,8%);
- жарти, що принижують (18,3%).
Основними причинами булінгу є:
- зовнішність (28,7%);
- особливості поведінки (22,6%);
- світоглядні відмінності (21,5%);
- уподобання чи хобі (18,7%);
- мовні ознаки (8,3% – для російської мови, 6,9% – для української).
Зазначається, що 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу найчастіше до батьків і вчителів. До того ж, дівчата це робили частіше (62,4%), ніж хлопці (55,8%). Зі збільшенням віку учнів частота звернень зменшувалася.
Читати ще: Вчительку з Волині, яка висипала чипси на голову учениці, судили за хуліганство
У 12,4% випадків школа викликала батьків – і кривдника, і постраждалого. Найефективнішим методом протидії виявилося залучення психолога – у 68,4% випадків фіксували припинення або послаблення булінгу.
При цьому 19,6% опитаних школярів зазначили, що вчителі або інші дорослі, які були свідками цькування, не вжили жодних заходів. А 14,7% респондентів стикалися з випадками, коли до булінгу були залучені батьки однокласників.
Це репрезентативне дослідження, проведене з листопада 2023 до січня 2024 року, охопило 5576 учнів 5-9 класів з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Його мета – виявити рівень поширеності булінгу, його видів, причин та змін після початку повномасштабного вторгнення Росії.
У МОН заявляють, що результати дослідження використають для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про підсумки загальнонаціонального дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року» повідомило Міністерство освіти і науки.
Згідно з результатами, з початку повномасштабного вторгнення 24,7% учнів стали жертвами булінгу. Найбільше випадків зафіксовано в Києві – 33,7%. Для порівняння, у сільській місцевості цей показник складає 25,3%.
Найпоширенішими видами булінгу є:
- заклики товаришувати з певними людьми (25,9%);
- поширення неправдивих чуток (24%);
- образливі онлайн-повідомлення (21,4%);
- принизливі коментарі про зовнішність (21,8%);
- жарти, що принижують (18,3%).
Основними причинами булінгу є:
- зовнішність (28,7%);
- особливості поведінки (22,6%);
- світоглядні відмінності (21,5%);
- уподобання чи хобі (18,7%);
- мовні ознаки (8,3% – для російської мови, 6,9% – для української).
Зазначається, що 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу найчастіше до батьків і вчителів. До того ж, дівчата це робили частіше (62,4%), ніж хлопці (55,8%). Зі збільшенням віку учнів частота звернень зменшувалася.
Читати ще: Вчительку з Волині, яка висипала чипси на голову учениці, судили за хуліганство
У 12,4% випадків школа викликала батьків – і кривдника, і постраждалого. Найефективнішим методом протидії виявилося залучення психолога – у 68,4% випадків фіксували припинення або послаблення булінгу.
При цьому 19,6% опитаних школярів зазначили, що вчителі або інші дорослі, які були свідками цькування, не вжили жодних заходів. А 14,7% респондентів стикалися з випадками, коли до булінгу були залучені батьки однокласників.
Це репрезентативне дослідження, проведене з листопада 2023 до січня 2024 року, охопило 5576 учнів 5-9 класів з усіх регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Його мета – виявити рівень поширеності булінгу, його видів, причин та змін після початку повномасштабного вторгнення Росії.
У МОН заявляють, що результати дослідження використають для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Сукню помсти принцеси Діани виставили на аукціон
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
12 вересня: свята, події, факти. День міста Луцька та День фізичної культури і спорту України
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Японія протестує проти карти ООН, на якій спірні Курили позначили як частину Росії
11 Вересня 2026 23:42
11 Вересня 2026 23:42
Медаль «За поранення» та орден «За мужність»: на Волині нагородили двох військових
11 Вересня 2026 23:23
11 Вересня 2026 23:23
Судитимуть мотоцикліста, який на переході збив 5-річного хлопчика
11 Вересня 2026 23:04
11 Вересня 2026 23:04
У ВНУ створили оргкомітет для підготовки до 600-річчя з’їзду монархів держав Європи
11 Вересня 2026 22:45
11 Вересня 2026 22:45
Пенсію можуть скоротити до 25%: кого це стосується
11 Вересня 2026 22:25
11 Вересня 2026 22:25
У Луцькому районі поховали Героя Вадима Чеба, який загинув понад 1,5 року тому на Курщині
11 Вересня 2026 22:06
11 Вересня 2026 22:06
Податки, безпека та алгоритми дій під час війни: на Волині провели діалог влади з бізнесом
11 Вересня 2026 21:47
11 Вересня 2026 21:47
Польща підрахувала, скільки грошей їй винна РФ за вторгнення в Україну
11 Вересня 2026 21:29
11 Вересня 2026 21:29

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.