«Пора наступати й перетворити нашу лють на зброю»: добровольці громади на Волині приєдналися до поліцейської «Люті»

30-річний працівник заводу, 34-річний староста одного із сіл на Цуманщині та 52-річний колишній начальник підрозділу кадрового забезпечення поліції Волині: що об’єднало цих різних чоловіків? Їх та сотні інших добровольців Волинської області об’єднало одне – бажання вибити окупантів та захистити рідну землю.

Саме тому Ярослав, Юрій та Микола приєдналися до штурмової бригади Національної поліції «Лють». Вони разом із побратимами з ДФТГ Цуманщини вже проходять підготовку в Полтавській області. Про це повідомили в ГУНП Волині.

Як розповів заступник селищного голови Цуманської громади, командир місцевого ДФТГ №1, а нині боєць «Люті» Микола Фень, для нього повномасштабне вторгнення не було повністю неочікуваним. Вже 18 лютого 2022 року чоловік організував мешканців громади і розподілив між ними обов’язки.

Пізніше було створено добровольче формування Цуманської територіальної громади, станом на 24 лютого і далі всі вже знали, що й кому потрібно робити, де стояти, що охороняти.

«Жодного хаосу і паніки не було. Люди мали знати, що їм робити. От був блокпост, командир і 30 осіб в підпорядкуванні. У разі чого всі 30 знали, куди їм бігти і що робити – так все розподілили. До того ж, ми організували схрони, окопи, готувались до будь-якого розвитку подій», – розповідає Микола.

Читати ще: «Батьки ще нічого не знають, на роботі здогадуються», – волинянин-доброволець бригади «Лють»

Одразу з перших днів почалась дієва співпраця з поліцейськими: з ними були постійно на контакті, організовували патрулювання, охорону об’єктів, перевіряли осіб і транспорт на блокпостах.

Після отримання зброї почали проходити навчання, залучали інструкторів з Ірландії, Німеччини тощо, вчились постійно, в першу чергу – бойова, тактична та домедична підготовка.

«Усі були готові відбити ворога, якщо той наступатиме», – каже Микола.

Він любить порядок і щоб все було налагоджено, адже багато років пропрацював начальником підрозділу кадрового забезпечення поліції Волині. Далі також перебував на публічних посадах, тож люди його добре знали, довіряли, прислухались.Це підтверджує і Ярослав – також учасник місцевого ДФТГ. Напередодні вторгнення у них з дружиною народилась дитина, тож до формування приєднався не роздумуючи, адже треба було захистити сім’ю. Чоловік знав Миколу Феня, товаришував з його сином, дитина вже зараз підросла, тож вирішив піти в «Лють» і доєднатися до вигнання ворогів з рідної землі негайно.

Дітям старости села Липне Юрія 16, 14, 11 та 6 років. Чоловік за законодавством не може бути мобілізованим, має достойну роботу у відносно спокійній громаді, але і він приєднався до «Люті». Мотивація Юрія зрозуміла – потрібно замінити хлопців і дівчат, які понад рік воюють, отримують травми. Багато хто лікується і знову повертається на фронт, як і його швагер.

«Відчуваю в собі фізичну силу, маю сміливість та мужність, тому хочу допомогти вибивати окупантів», – стверджує староста Липного.

За словами Миколи Феня, ДФТГ Цуманщини – одна з найчисельніших в області: з-понад 200 учасників до лав «Люті» приєдналося 15, ще близько 20 мобілізовані в ЗСУ. Іншим потрібно бути тут, бо питання загрози з кордону білорусі відкрите.Нинішній начальник управління кадрового забезпечення ГУНП Дмитро Мисковець провів зустріч з усіма учасниками добровольчого формування, роз’яснив, які люди потрібні в штурмовій бригаді нового зразка та які етапи відбору.

«Були, звісно, такі, що хотіли йти в «Лють», але або не пройшли всі етапи підготовки, або мають понад 60 років. Загалом, я серед наших лютівців найстарший, мені 52, всі інші молодші. Тут треба силу і міць, бо в деяких здоров’я не дозволяє воювати. У тилу ці хлопці теж потрібні, в них тут є свої функції, певні задачі», – провадить пан Микола.

Бойовий досвід він має ще з 2014 року. Зараз в «Лють» іде служити разом з 27-річним сином Олександром. Має також дочку і двох онуків.

Досі не вірять, що батько поїхав воювати, і діти та дружина старости села Липне. Але Юрій каже: «Старшій моїй дочці зараз 16, цього року випускається зі школи, хоче вступати. А куди? Скрізь зараз небезпечно. Я як чоловік і батько маю захистити своїх дітей, своїх близьких, щоб моя дитина спокійно жила і навчалась у безпечній країні».Микола Фень впевнений: якщо ми не боятимемось, сформуємо наші бригади, тоді в нас все вийде.

«Завжди можна знайти причину, щоб не піти, але якщо шукати ці причини, то будемо ще довго воювати. Тішусь, що молодь це розуміє і свідомо йде захищати країну», – резюмує командир ДФТГ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---