Прекрасний музикант, поет, композитор: Ковель попрощався з Героєм Ігорем Кобишем
Сьогодні Ковельська громада попрощалася з полеглим захисником Ігорем Кобишем.
Про це повідомили в міській раді.
Ковельчани, а особливо творча спільнота, добре його знали. Ігор з тих, хто створив у 90-х гурт «Тиха думка», який став справжньою легендою Волині. Про них писали: «Козаки, які знають, як викликати у вас посмішку на обличчі та приємний біль в ногах». Хлопці грали українську музику, яка давала відчуття внутрішньої свободи.
Життя Ігоря Кобиша нерозривно пов’язане з творчістю. Навіть коли він уже був у війську, його друзі в мережі Фейсбук запитували: «А де ж баян?» На що Ігор віджартовувався: «Шукаю трофейний».Він народився 12 листопада 1974 року в Голобах. Потім родина переїхала до Ковеля, Ігор пішов у перший клас в загальноосвітню школу №3 імені Лесі Українки. Після 9 класу навчався у Ковельському машинобудівному технікумі, де отримав фах механіка.Йому добре давалися гуманітарні науки, прекрасно знав математику, інформатику, проте у душі Ігор був ліриком, творчою натурою з лідерськими рисами. Найголовнішою пристрастю його була музика. У дитинстві він навчався в місцевій школі мистецтв в класі акордеона, опанував гру на гітарі. Був талановитим, писав мелодії, вірші.Ігор Кобиш працював на різних роботах. Спочатку – у Волинському ремонтно-монтажному комбінаті, згодом продавав меблі, які возив з Німеччини. Останнім часом підпрацьовував водієм.Коли в червні цього року отримав повістку, сказав батькам: «Ховатися не буду, піду захищати Батьківщину». Пройшов навчання в Івано-Франківську та потрапив у Національну гвардію. Спочатку служив на Волині та Рівненщині, а згодом – на передовій.12 листопада цього року йому виповнилося б 50 років. Проте саме цього дня батьки отримали сповіщення, що їхній син зник безвісти. Згодом з’ясувалося, що 10 листопада Ігор разом з побратимами зайшли на позиції та потрапили під мінометний вогонь противника. Стрілець-санітар в/ч 1141 Національної гвардії України, солдат Ігор Кобиш загинув, отримавши травми, несумісні з життям, поблизу населеного пункту Нестерянка Запорізької області.«Сьогодні ми зібралися тут, аби достойно провести Героя у безсмертя. Подякувати Ігорю за ті емоції, які він дарував нам своєю музикою у минулому, за захист, честь, гідність. Щирі співчуття рідним: мамі Лідії Федотівні, татові Івану Григоровичу, братові Михайлу, всім, хто знав і любив цю світлу та добру людину. Вічна тобі пам'ять і слава, Ігорю Кобишу», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.
Спогадами про захисника поділився колега-музикант, побратим Героя Михайло Потолков.«Надзвичайно талановита людина. Про нього знали, а тепер пам'ятатимуть не лише у нашій області, але й за межами України, яку він захищав. Прекрасний музикант, поет, композитор. Грубий – ми його називали – багато чого нас навчив. Ніколи не відмовляв у допомозі, йому можна було довіритися, на нього можна було покластись. Сильний, сміливий, харизматичний. Грубий умів перетворити любов на музику, а музику на любов. Відтепер він навічно у наших серцях», – сказав він.Ігорю Кобишу назавжди – 49.
Поховали воїна на кладовищі села Зелена, де проживають його батьки.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили в міській раді.
Ковельчани, а особливо творча спільнота, добре його знали. Ігор з тих, хто створив у 90-х гурт «Тиха думка», який став справжньою легендою Волині. Про них писали: «Козаки, які знають, як викликати у вас посмішку на обличчі та приємний біль в ногах». Хлопці грали українську музику, яка давала відчуття внутрішньої свободи.
Життя Ігоря Кобиша нерозривно пов’язане з творчістю. Навіть коли він уже був у війську, його друзі в мережі Фейсбук запитували: «А де ж баян?» На що Ігор віджартовувався: «Шукаю трофейний».Він народився 12 листопада 1974 року в Голобах. Потім родина переїхала до Ковеля, Ігор пішов у перший клас в загальноосвітню школу №3 імені Лесі Українки. Після 9 класу навчався у Ковельському машинобудівному технікумі, де отримав фах механіка.Йому добре давалися гуманітарні науки, прекрасно знав математику, інформатику, проте у душі Ігор був ліриком, творчою натурою з лідерськими рисами. Найголовнішою пристрастю його була музика. У дитинстві він навчався в місцевій школі мистецтв в класі акордеона, опанував гру на гітарі. Був талановитим, писав мелодії, вірші.Ігор Кобиш працював на різних роботах. Спочатку – у Волинському ремонтно-монтажному комбінаті, згодом продавав меблі, які возив з Німеччини. Останнім часом підпрацьовував водієм.Коли в червні цього року отримав повістку, сказав батькам: «Ховатися не буду, піду захищати Батьківщину». Пройшов навчання в Івано-Франківську та потрапив у Національну гвардію. Спочатку служив на Волині та Рівненщині, а згодом – на передовій.12 листопада цього року йому виповнилося б 50 років. Проте саме цього дня батьки отримали сповіщення, що їхній син зник безвісти. Згодом з’ясувалося, що 10 листопада Ігор разом з побратимами зайшли на позиції та потрапили під мінометний вогонь противника. Стрілець-санітар в/ч 1141 Національної гвардії України, солдат Ігор Кобиш загинув, отримавши травми, несумісні з життям, поблизу населеного пункту Нестерянка Запорізької області.«Сьогодні ми зібралися тут, аби достойно провести Героя у безсмертя. Подякувати Ігорю за ті емоції, які він дарував нам своєю музикою у минулому, за захист, честь, гідність. Щирі співчуття рідним: мамі Лідії Федотівні, татові Івану Григоровичу, братові Михайлу, всім, хто знав і любив цю світлу та добру людину. Вічна тобі пам'ять і слава, Ігорю Кобишу», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.
Спогадами про захисника поділився колега-музикант, побратим Героя Михайло Потолков.«Надзвичайно талановита людина. Про нього знали, а тепер пам'ятатимуть не лише у нашій області, але й за межами України, яку він захищав. Прекрасний музикант, поет, композитор. Грубий – ми його називали – багато чого нас навчив. Ніколи не відмовляв у допомозі, йому можна було довіритися, на нього можна було покластись. Сильний, сміливий, харизматичний. Грубий умів перетворити любов на музику, а музику на любов. Відтепер він навічно у наших серцях», – сказав він.Ігорю Кобишу назавжди – 49.
Поховали воїна на кладовищі села Зелена, де проживають його батьки.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Анонім
Показати IP
22 Листопада 2024 01:51
Ігор був надзвичайною людино. Назавжди буду пам'ятати нашу дружбу та його духовну музику
Вчені знайшли неочікуваний зв'язок між шлюбом та деменцією
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
30 червня: свята, події, факти. Міжнародний день парламентаризму та День соціальних мереж
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Ковелі судили маму, бо неповнолітній син на скутері потрапив у ДТП
29 Червня 2026 23:42
29 Червня 2026 23:42
У Канаді хлопчик помер через зараження сказом від кажана
29 Червня 2026 23:24
29 Червня 2026 23:24
Збитків майже на 200 тисяч: на Світязі спіймали рибних браконьєрів
29 Червня 2026 23:05
29 Червня 2026 23:05
На КП «Ласка» в Луцьку облаштують нові вольєри для тварин
29 Червня 2026 22:46
29 Червня 2026 22:46
56 мертвих дельфінів за місяць: науковці заявили про критичний стан екосистеми Чорного моря
29 Червня 2026 22:27
29 Червня 2026 22:27
П'яний водій спричинив у Луцьку ДТП за участю п’яти автівок
29 Червня 2026 22:08
29 Червня 2026 22:08
Скільки релігійних організацій на Волині мають статус критично важливих
29 Червня 2026 21:49
29 Червня 2026 21:49
«Люди попадали як мухи»: очевидці про удар блискавки біля озера в Луцькому районі
29 Червня 2026 21:30
29 Червня 2026 21:30

























Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.