Прісна вода на Землі «задихається»: учені розповіли, в чому небезпека

Річки, струмки, озера та водосховища життєво важливі для життя на Землі і їм, як і людям, потрібен кисень для функціонування.

Але нове дослідження, яке провели вчені Утрехтського університету, показало, що за останні 100 років кількість кисню в прісних водоймах сильно скоротилася, пише УНІАН з посиланням на Scitechdaily. Науковці вказали, що спосіб виробництва і використання кисню в прісноводних системах різко змінився з 1900 року, в основному через діяльність людини.

У дослідженні пояснюють, що кисень не тільки необхідний для водного життя, він також відіграє ключову роль у циклах поживних речовин, таких як вуглець і азот. Коли рівень кисню падає занадто низько (стан, відомий як гіпоксія), екосистеми починають розпадатися. Риба гине, харчові ланцюги руйнуються, якість води погіршується, і ці наслідки вже відчувають по всьому світу.

Видання зазначило, що це дослідження чітко показує: те, що відбувається з озерами та річками, – це не локальна проблема, а глобальна криза, спричинена діяльністю людини.

Читати ще: Прісній воді на Землі щонайменше чотири мільярди років, – учені

Група дослідників на чолі з вченими-геологами з Утрехта Джунджі Вангом і Джеком Мідделбургом уперше розробила глобальну модель, що описує весь кисневий цикл внутрішніх вод по всьому світу.

«За допомогою цієї моделі ми пропонуємо максимально повне розуміння цього циклу у великих масштабах, щоб можна було побачити виникнення проблем, пов'язаних із киснем, дізнатися причини і, сподіваюся, вчасно втрутитися», – прокоментував Мідделбург.

Група виявила, що глобальний «оборот кисню», тобто те, скільки кисню виробляється і споживається, збільшився. Але ось у чому підступ: ці води споживають більше кисню, ніж виробляють, що робить їх поглиначем атмосферного кисню.

«Більше сільського господарства, більше стічних вод, більше гребель і тепліший клімат – усе це змінює те, як функціонують наші прісноводні екосистеми», – пояснив причини, чому так відбувається, учений Цзюньцзе Ван.

Читати ще: Людство втратить воду. 66% населення планети відчує нестачу води вже до кінця століття

З великою кількістю поживних речовин, що надходять до річок, озер і водосховищ, водорості ростуть швидше, але коли вони вмирають і розкладаються, то споживають величезну кількість кисню.

«Ми виявили, що основні причини криються в цій прямій діяльності людини. По-перше, виявляється, що надходження поживних речовин, наприклад, через надмірне удобрення є основним фактором цього прискорення. По-друге, більш тривалий час подорожі прісної води до моря через будівництво гребель і водосховищ виявився не менш важливим», – додав Мідделбург.

Водночас підвищення температури робить кисень менш розчинним у воді, він повільніше переміщується по вертикалі через її товщу і прискорює процеси, які спалюють його ще швидше.

«Досі в науковій літературі був консенсус про те, що підвищення температури насамперед спричиняє це прискорення. Але наша модель показує, що потепління має лише близько 10-20% внеску в це явище», – повідомив Цзюньцзе Ван.

Читати ще: До 2030 року попит на прісну воду перевищить пропозицію на 40%

Це дослідження показало, що сучасний кисневий цикл у внутрішніх водах має зовсім не такий вигляд, як на початку 1900-х років.

«Хоча ці води покривають лише малу частину поверхні Землі, тепер вони щорічно видаляють з атмосфери майже мільярд тонн кисню – загалом половину того, що весь океан викидає назад», – порівняв Мідделбург.

«Ми більше не можемо ігнорувати внутрішні води в глобальному кліматі та кисневому балансі. Вони змінюються швидше, ніж ми думали, і є найважливішими частинами головоломки системи Землі», – підсумував Цзюньцзе Ван.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---