Реклама хитра і підступна, або Чому на Світязі популярна кукурудза «по 15»

Реклама впливає на психіку людини, вимушує її volens nolens (хоч-не-хоч) рано чи пізно таки клюнути на щось там. І діється це у вселенських масштабах.

Реклама проникла скрізь, і на найвіддаленіші сільські вулиці, де той самий товар купують в рази дорожче тільки за те, що він розрекламований. А бабуся, яка не вміє викрикувати дотепні слогани, ту ж саму кукурудзу, яку, до речі, продає втричі дешевше, змушена наприкінці дня її викидати або згодовувати худобі.

Про це пише у блозі на zaxid.net Іван Лучук, якому довелося відпочивати на озері Світязь та ласувати місцевою кукурудзою.

Наводимо текст блогу:

Село Світязь не є показовим прикладом, бо стає на два з гаком місяці влітку курортом, та все ж. Я вже багато років їжджу влітку відпочивати на Світязь, оселяюсь там на довжелезній вулиці Набережній, десь по самій середині. Так-от, повернувся я недавно зі Світязя і пригадую деякі рекламні фішки звідти. Ледь не біля кожного двору на воротях чи на стовпах висять рекламні заклики зупинитися саме в них: «Є вільні місця», «Здаю кімнати» тощо.

Позаяк в озері Світязь залишилося ще чимало риби, то рясніють рекламні вивіски на зразок «Риба копчена, сушена, з печі». Зворушив мене свіжий рекламний слоган «Раки – всім ракам раки», це так, ніби я сам його склав. Є чимало й дивоглядних рекламних надписів. От хоча б – «ПРОДАМ Картошку» на пофарбованій на біло фанерці; напис у два рядки – перше слово великими прописними майже друкованими літерами, друге слово – з великої літери, написане (чорним фломастером чи й фарбою) каліграфічно, як у шкільному зошиті.

За церквою та монастирем на Світязі є супергарний пляж (есбеушного пансіонату, ха!), а там (зокрема і там) постійно возять роверами гарячу кукурудзу і голосно її рекламують на всі лади: «Гаряча кукурудза», «Смачна гаряча кукурудза», «Цукрова кукурудза, гаряча», «Найсмачніша кукурудза» тощо. І її там (і не тільки там) купують залюбки за 15 гривень штука.

А коли виходити з того пляжу на Набережну, одна тьотка виставляє біля свого двору на убогій лавочці картопельку, цибулю, огірки, ще щось. І раз я там помітив варену кукурудзу, питаю – по чому?, а вона – по 5 гривень; я і взяв для себе і сина. Наступного якогось разу питаюсь в тієї ж тітоньки, чи має варену кукурудзу, а вона відповідає, що нема, бо тої попередньої вареної залишок викинула (скормила якійсь своїй живності, швидше за все), бо ніхто не купував (і то за втричі меншу ціну, а якість та ж сама!). Пояснення просте – за 15 грн. купують рекламоване, а за 5 грн не купують, бо не рекламоване.

Світязь – село контрастів...

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---