Рідних немає, на могилу приходять друзі і врятовані військові. Пам'яті парамедикині з Волині Світлани Поліщук

30 серпня виповниться рік з дня загибелі парамедикині з села Облапи на Волині Світлани Поліщук. Це сталося під час артилерійського обстрілу російськими військами шпиталю на Харківщині.

Як розповіла Суспільному подруга парамедикині Любов Демчук, Світлана мріяла про повернення Криму в Україну, бо народилася і пів життя прожила у Сімферополі.

Щоб здійснити мрію – у 2020-му жінка пішла служити за контрактом, тоді їй було 49 років.

«Світлано, куди ти йтимеш? Нащо воно тобі потрібно? У тебе діти. Ні, й усе: «Крим – наш. Крим – це Україна. Я відвоюю». Так завжди говорила Світлана Поліщук на вмовляння подруг залишитись у цивільному житті, говорить подруга Світлана Демчук.

«Бажання у неї було, як медика, рятувати людей, вона прагнула ще у 14-му році піти в АТО», – говорить подруга загиблої Валентина Клинова. Додає: тоді Світлана Поліщук їздила у військкомат, проходила медичні комісії та отримала відмову.

Поховали парамедикиню на кладовищі в Облапах. Родичів у селі у Світлани Поліщук немає. На могилу навідуються друзі та односельчани.

На початку серпня, – розповідає подруга Любов Демчук, – вона отримала нагороду Світлани – посмертний орден «За мужність» ІІІ ступеня.

«Приїжджали військові, приїжджав один із костилями, казав: вона мене із-під танка витягла. Вони її дуже-дуже поважали. Як вони лагідно на неї казали: наш «Світлячок», або наш «Ангел-охоронець», – говорить подруга загиблої Любов Демчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---