«Волиньторф» до кінця року має отримати землі, інакше – «патова ситуація»

ДП «Волиньторф» – обличчя торф’яної галузі Волині. Воно постачає торфобрикети усім установам освіти та медицини, де немає газового опалення. Серед покупців волинського торфу – бізнес з усієї України. Прибуток цієї державної установи становить 65 мільйонів гривень, що значить сплату до районного бюджету близько 8 мільйонів щороку. Що заважає прибутковому «Волиньторфу» працювати - про це та інше в матеріалі «Громадського.Волинь».

205 гектарів землі необхідно «Волиньторфу», аби у наступні роки видобувати торф. Проблема із виділенням саме цих земель Маневицького району і частково Рівненської області триває уже понад п’ять років і не вирішується. Про це заявляє директор підприємства Іван Киричик. Він розповідає, що якщо земель не дадуть, роботи 400 працівникам буде всього на два роки, а потім підприємство просто ставатиме збитковим. Усю провину Киричик покладає на голову Волинської ОДА Володимира Гунчика. Мовляв, той не підписує подання до Мінекології, аби ті «дали добро» на розробку нових земель.

У відомстві Гунчика кажуть, що уся проблема, насправді, в законах. Його заступник Сергій Кошарук заявляє, що Волинська ОДА уже давно підготувала пакет пропозицій щодо змін до Водного та Земельного кодексів, які мають дозволити розробку земель глибше ніж на 1 метр. Саме така заборона є нині.

Іван Киричик каже, що добування лише 1-метрового шару торфу не є рентабельним, але у нинішній ситуації підприємство готове і на такий крок, аби було, що видобувати.

Іван Киричик побоюється, що підприємство не так хочуть зробити комунальним, як приватним. А найлегше це зробити, коли його зроблять банкротом. Бо торф’яна галузь на Волині – прибуткова справа.

Як пояснює Сергій Кошарук форму власності підприємства повинні змінювати все одно, адже відбувається процес децентралізації. Тобто держава повинна передати підприємство у розпорядження обласній раді. Паралельно із цим мають бути прийняті зміни до Законів, які дозволять «Волиньторфу» видобувати на глибині більшій, ніж 1 метр. Це ідеальний розвиток подій.

Та, якщо потрібні зміни Верховною Радою не будуть прийняті, єдиним виходом лишається дозвіл на розробку земель хоча б у тій формі, в якій дозволено.

І поки чиновники будуть розбиратися, кому яке рішення прийняти, працівник підприємства, який має середню зарплату 5 тисяч 700 гривень (а це для Маневицького району чимальнька заробітна плата), ламає собі голову, як жити далі і годувати сім’ю. Наразі працівники підприємства працюють стабільно. Виробіток «Волиньторфу» становить 100 тисяч тонн. Завод постачає торфобрикети бюджетним установам по всій Волині, також продає товар різним підприємствам з усієї України. Прибуток цієї державної установи становить 65 мільйонів гривень, що значить сплату до районного бюджету близько 8 мільйонів щороку.

Чому такому успішному підприємству раптом не допомагають із подальшою роботою – питання, та до кінця року землі у «Волиньторфу» повинні бути, інакше воно опиниться у патовій ситуації.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---