«Страшилки» нового ринку землі

Представники Держкомзему запевняють, що готові збирати пропозиції селян та населення щодо удосконалення нового земельного законодавства, аби до обговорення законопроекту у Верховній Раді мати конкретні доповнення і коригування, та спростовують посіяні в суспільстві «страшилки».
Начальник управління Держкомзему у Волинській області Василь Василенко каже, що протягом останнього року серед селян було проведено більше тисячі заходів – роз’яснювальної роботи. Однак, подолати основні острахи населення перед новим законодавством таки не вдається.
Іноземці-скупники
Василь Василенко каже, що найпоширенішим страхом в українців щодо зняття мораторію на продаж земель є те, що ділянки зможуть викупити іноземці. Це, мовляв, несе не лише загрозу опинитися без основного доходу селянам-одноосібникам, а й загалом – національній безпеці держави.
«Продаж земель іноземцям заборонений і на сьогодні в законопроекті також це передбачено. Навіть якщо вони отримують землю в спадок – вони зобов’язані протягом року відчужити її належним споживачам: державі, територіальній громаді, або громадянам України», - каже Василенко.
Купувати ж землю сільськогосподарського призначення матимуть право лише громадяни України, фермери, держава в особі центрального органу виконавчої влади чи територіальні громади, тобто органи місцевого самоврядування.
Чи варто чекати латифундистів?
Серед острахів населення й поява латифундистів – фермерів, які скуплять необмежену кількість землі. Разом з тим, закон обмежуватиме площу ділянки, яку можна купити. Однак, яка саме це буде цифра законопроект поки не передбачає. На Волині, де 50% земель є сільськогосподарського призначення, звучать пропозиції продавати в одні руки не більше 100 гектарів.
На Херсонщині ж, у степовій зоні, пропонують давати 300-500 гектарів. Василенко каже, що аби не було зговорів між власниками сусідніх земельних ділянок – з ними працюватиме антимонопольний комітет.
«Були такі пропозиції, що іноді і 300-400 гектарів навколо одного села може бути загрозою, якщо воно перейде в одні руки. Один землевласник, а ще й з інтенсивними технологіями, то люди з села просто не матимуть роботи. Тому йде активне обговорення і, в принципі, вносяться пропозиції, аби навколо одного населеного пункту було не менше, ніж три землевласники», - говорить керівник управління Держкомзему.
Чи продадуть землю за безцінь?
Новим законом передбачено продаж земельних ділянок згідно з експертною грошовою оцінкою. Вона коливатиметься в залежності від умов ринку. Тобто, може бути значно меншою, ніж є зараз.
З 2008 року, як зазначила керівник відділу ринку та оцінки земель головного управління Держкомзему Мая Симоненко, діє нормативно-правова оцінка земель.
Визначення нормативно-правової оцінки відштовхується від стабільних установлених коефіцієнтів. Відтак, ціна на землю є нині досить висока. Це спричинює малий попит на земельні ділянки. В Держкомземі підтверджують, що не виконують плани продажу землі. Ціна за квадратний метр в залежності від розташування, призначення та інших факторів може досягати більше тисячі гривень.
«На сьогодні аукціони, які планувалися не були проведені. Це порядку 20 ділянок пропонувалися на аукціон продажу і оренди. Мало б бути, планувалося надходження до бюджету порядку 10 мільйонів гривень. Причина по міста та, що стартова ціна продажу земельних ділянок встановлюється за нормативно-правовою оцінкою. Якщо площа земельної ділянки не маленька – то стартова ціна дуже висока. На сьогодні таких інвесторів – немає», - говорить Симоненко.
Хто працюватиме на землі?
За проектом закону призначення сільськогосподарських земель не можна буде змінювати протягом 10 років після купівлі. Продаватимуть землю за принципом першочерговості.
«Спочатку земля пропонуватиметься державі. Потім за тією ж експертною ціною – громаді, а потім – орендарю, сусіду і після – вільний продаж тому, кому це дозволено. Ціна буде довший час повторюватися, обговорюватися. І людина, знаючи, що земля коштує 100 тисяч гривень – то мабуть за 2-3 тисячі гривень продавати не буде», - говорить Василенко.
Основні побоювання підприємців сільськогосподарської сфери – те, що їм просто не буде за що купувати землю. Василь Василенко каже, що розглядається можливість створення кредитних схем, земельного банку і продажу в розстрочку. Разом із тим, за його словами, поки що фермери, які орендують землі, не бажають вкладати в них кошти, не маючи у власності.
«Особливо великих змін із Нового року не відбудеться. Законопроект дуже зарегульований. Фактично купувати земельну ділянку – це не простий процес. Велика обмежена кількість людей – це два. І, в принципі, попиту на землю зараз немає», - підсумовує держслужбовець.

Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---