У Колодяжненській громаді рідним трьох загиблих воїнів вручили посмертні нагороди

Днями голова Колодяжненської громади Віталій Кашик спільно з представниками Ковельського РТЦК та СП відвідали родини загиблих Захисників Богдана Гончара, Андрія Ярошика та Андрія Рабенка. Полеглі воїни були удостоєні високих військових нагород – орденів «За мужність» ІІ та ІІІ ступеня (посмертно).

Богдан Вікторович Гончар, житель с. Волошки (09.07.1989 – 19.08.2024), служив головним сержантом десантно-штурмового взводу, мав звання молодшого сержанта. Призваний на військову службу по мобілізації на початку січня 2024 року. З честю і гідністю прийняв цей виклик. Сміливо і відважно захищав свій дім, родину та свій народ. Загинув в районі населеного пункту Шептухівка Курської області Російської Федерації при виконанні бойового завдання.

Не так давно, наприкінці січня, батькам Героя – Вікторові Степановичу та Аллі Миколаївні вручали орден «За мужність» ІІІ ступеня, подання на який командування готувало ще при житті Богдана. Тоді Алла Миколаївна розповіла, що про героїзм Богдана дізналася від військових побратимів, адже він мало говорив у телефонних розмовах. А нинішня нагорода – орден «За мужність» ІІ ступеня – ще одне підтвердження здатності до самопожертви, відважності та героїзму Богдана Гончара.

Андрій Олександрович Ярошик, житель с. Скулин ( 06.12.1987 – 21.04.2024), з початком повномасштабної російської війни вступив у лави 100 бригади ТРО. Служив у кулеметному взводі. Останнім місцем служби була Донеччина, де захисник, залишаючись відданим військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув в н.п. Очеретяне.

До матері Героя – Світлани Василівни – завітали за місцем роботи, у Білинську гімназію. Віталій Кашик розповів, що особисто знав Андрія, адже він працював в місцевій пожежній охороні. Був добрим, життєрадісним, завжди активним, любив спорт.

Андрій Володимирович Рабенко, житель с. Скулин (16.11.2003- 09.08.2024), вступив до Збройних Сил з власної волі, підписавши контракт 13 березня 2024 року. Був гранатометником механізованого батальйону. За кількамісячну військову службу проявив себе як сміливий та відважний воїн, і далі ніс би цей статус, якби не жорстокий ворог, який обірвав його життя під час зачистки в н.п. Торецьк Донецької області: в районі оборони отримав несумісні із життям поранення.

На день, коли завітали, аби вручити посмертну військову відзнаку сина – орден «За мужність» ІІІ ступеня, припав якраз день народження матері Андрія Рабенка – Ольги Миколаївни. Тож очільник громади Віталій Кашик та всі присутні висловили жінці найщиріші вітання.

Рідні Андрія розповідають, що попри юний вік, хлопець безстрашно рвався на війну, і, зрештою, підписав контракт зі Збройними Силами. Самовіддано і мужньо пройшов свій бойовий шлях. Та, на превеликий жаль, не судилося вийти живим із горнила війни...

Сільський голова ще раз подякував та висловив співчуття рідним полеглих Героїв. Наголосив, що памʼять про кожного із Захисників вічно житиме у наших серцях, і дуже хотілося б, щоби про них памʼятало багато наступних поколінь, адже вклад військових у Перемогу України, подвиг заради її майбутнього – неоціненний.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---