У Луцьку планують відновити аптеку-музей, де виготовляли ліки для Лесі Українки
Секретар Луцької міської ради, виконувач повноважень міського голови Андрій Разумовський відвідав аптеку-музей у Старому місті. Приміщення передали Луцькій громаді з умовою відновлення роботи музею та створення привабливого туристичного об’єкта.
Аптека відчинила свої двері ще у 1845 році. Першими аптекарями тут були представники родини Злотських. Заклад зберіг автентичність та історичний вигляд, інформує пресслужба міськради.
«Аптека зберегла свою автентичність і має чудовий вигляд. Переконаний, що нам вдасться відновити її роботу та повернути цьому місцю належну увагу», – зазначив Андрій Разумовський.Серед завдань громади – відновити роботу аптеки-музею та зробити її привабливим місцем для туристів і гостей Луцька.
Довідка
Аптека-музей розташована на вулиці Драгоманова, 11, у Старому місті Луцька, неподалік колишньої ринкової площі. Це одна з найдавніших аптек міста, історія якої пов’язана з родиною потомствених фармацевтів Злоцьких.
Кам’яницю, в якій нині розташований заклад, збудували наприкінці XVIII століття. У 1845 році будівля постраждала від пожежі, після чого Адам і Петро Злоцькі відновили її та облаштували аптеку. Родина володіла закладом до 1939 року. У підвальних приміщеннях свого часу були лабораторія та сховище медикаментів, а в наземній частині – торговий зал, кабінет власника й житлові кімнати.
Читати ще: Без підтримки у війні: розквіт луцьких шкіл за Першої світової
У першій половині XX століття тут виготовляли десятки найменувань лікарських засобів: 50–55 видів мазей, 25–30 настоянок і 15–20 сиропів. Для цього використовували близько 220 видів лікарських рослин. За історичними відомостями, в аптеці також готували ліки для Лесі Українки, коли її родина мешкала в Луцьку.Музейну експозицію створили на початку XXI століття. Вона розміщувалася у двох приміщеннях – торговому залі та кабінеті директора. Серед експонатів – масивний прилавок рецептаря, касовий апарат 1902 року, старовинні аптечні шафи, флакони, ступки, ваги, мірні циліндри, рецепти й документи. В експозиції також представлені видання з аптечної справи, зокрема «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 року, «Травник лікарських рослин» 1883 року та «Фармакопея польська» 1938 року. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком.
У 1966 році частину аптечних предметів перевезли до львівської аптеки-музею. Згодом у Луцьку сформували власну музейну експозицію, яка знайомила відвідувачів з історією фармації та традиціями виготовлення ліків.
Передача приміщення Луцькій міській раді має на меті відновлення роботи музею та збереження історичної спадщини міста. Аптека-музей може стати одним із місць, які доповнюватимуть туристичний маршрут Старим містом і розповідатимуть про розвиток аптечної справи на Волині.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Аптека відчинила свої двері ще у 1845 році. Першими аптекарями тут були представники родини Злотських. Заклад зберіг автентичність та історичний вигляд, інформує пресслужба міськради.
«Аптека зберегла свою автентичність і має чудовий вигляд. Переконаний, що нам вдасться відновити її роботу та повернути цьому місцю належну увагу», – зазначив Андрій Разумовський.Серед завдань громади – відновити роботу аптеки-музею та зробити її привабливим місцем для туристів і гостей Луцька.
Довідка
Аптека-музей розташована на вулиці Драгоманова, 11, у Старому місті Луцька, неподалік колишньої ринкової площі. Це одна з найдавніших аптек міста, історія якої пов’язана з родиною потомствених фармацевтів Злоцьких.
Кам’яницю, в якій нині розташований заклад, збудували наприкінці XVIII століття. У 1845 році будівля постраждала від пожежі, після чого Адам і Петро Злоцькі відновили її та облаштували аптеку. Родина володіла закладом до 1939 року. У підвальних приміщеннях свого часу були лабораторія та сховище медикаментів, а в наземній частині – торговий зал, кабінет власника й житлові кімнати.
Читати ще: Без підтримки у війні: розквіт луцьких шкіл за Першої світової
У першій половині XX століття тут виготовляли десятки найменувань лікарських засобів: 50–55 видів мазей, 25–30 настоянок і 15–20 сиропів. Для цього використовували близько 220 видів лікарських рослин. За історичними відомостями, в аптеці також готували ліки для Лесі Українки, коли її родина мешкала в Луцьку.Музейну експозицію створили на початку XXI століття. Вона розміщувалася у двох приміщеннях – торговому залі та кабінеті директора. Серед експонатів – масивний прилавок рецептаря, касовий апарат 1902 року, старовинні аптечні шафи, флакони, ступки, ваги, мірні циліндри, рецепти й документи. В експозиції також представлені видання з аптечної справи, зокрема «Посібник для підготовки аптекарів» 1875 року, «Травник лікарських рослин» 1883 року та «Фармакопея польська» 1938 року. Тут зберігається і гербарій лікарських рослин, датований 1942 роком.
У 1966 році частину аптечних предметів перевезли до львівської аптеки-музею. Згодом у Луцьку сформували власну музейну експозицію, яка знайомила відвідувачів з історією фармації та традиціями виготовлення ліків.
Передача приміщення Луцькій міській раді має на меті відновлення роботи музею та збереження історичної спадщини міста. Аптека-музей може стати одним із місць, які доповнюватимуть туристичний маршрут Старим містом і розповідатимуть про розвиток аптечної справи на Волині.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку шукають можливості для відновлення ще однієї будівлі, яку місту передала обласна рада
Сьогодні 09:01
Сьогодні 09:01
Луцький зоопарк переходить на інший графік роботи
Сьогодні 07:43
Сьогодні 07:43
Ветеранський простір у Ковелі може залишитися недобудованим через зупинку капітальних видатків
Сьогодні 06:45
Сьогодні 06:45











Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.