У Міноборони спростували фейк про збір через «Резерв+» даних про геолокацію користувачів
Міністерство оборони України спростувало інформацію про нібито збір застосунком «Резерв+» даних про геолокацію та цифрові дані користувачів.
Про це інформує пресслужба Міноборони.
«Відучора в мережі поширюється дезінформація про нібито збір даних застосунком «Резерв+» – зокрема геолокації та цифрових даних користувачів. Її мета – посіяти недовіру до цифровізації, викликати сумніви щодо роботи державних застосунків і завадити мобілізаційному процесу в Україні», – ідеться у повідомленні.
У звʼязку з цим Міноборони наголошує, що «Резерв+» не відстежує геолокацію користувачів. Єдиний доступ, який має застосунок – це камера (для сканування QR-кодів) та сповіщення. У застосунку немає GPS-трекерів чи прихованих інструментів збору даних. Кожен користувач може це власноруч перевірити в налаштуваннях.
Читати ще: У Резерв+ з'являться смартконтракти: що це та як працюватиме
«На жодному з опублікованих у мережі скріншотах немає доказів, що йдеться саме про «Резерв+». Наведений фрагмент Java-коду не пов’язаний із цим застосунком і є типовим, він може використовуватись у будь-яких інших продуктах. Крім того, «Резерв+» не використовує модулі компанії InMobi, які згадуються у публікаціях», – зауважили в Міноборони.
«Резерв+» працює виключно з інформацією, яку користувач самостійно подає через BankID, а також із окремими даними з реєстру Оберіг. Усі процеси – прозорі, а система пройшла необхідні перевірки згідно з вимогами чинного законодавства у сфері технічного захисту інформації та стандартів з інформаційної безпеки.
В Міноборони закликали користувачів не піддаватися на інформаційні провокації, перевіряти факти та довіряти лише офіційним джерелам.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це інформує пресслужба Міноборони.
«Відучора в мережі поширюється дезінформація про нібито збір даних застосунком «Резерв+» – зокрема геолокації та цифрових даних користувачів. Її мета – посіяти недовіру до цифровізації, викликати сумніви щодо роботи державних застосунків і завадити мобілізаційному процесу в Україні», – ідеться у повідомленні.
У звʼязку з цим Міноборони наголошує, що «Резерв+» не відстежує геолокацію користувачів. Єдиний доступ, який має застосунок – це камера (для сканування QR-кодів) та сповіщення. У застосунку немає GPS-трекерів чи прихованих інструментів збору даних. Кожен користувач може це власноруч перевірити в налаштуваннях.
Читати ще: У Резерв+ з'являться смартконтракти: що це та як працюватиме
«На жодному з опублікованих у мережі скріншотах немає доказів, що йдеться саме про «Резерв+». Наведений фрагмент Java-коду не пов’язаний із цим застосунком і є типовим, він може використовуватись у будь-яких інших продуктах. Крім того, «Резерв+» не використовує модулі компанії InMobi, які згадуються у публікаціях», – зауважили в Міноборони.
«Резерв+» працює виключно з інформацією, яку користувач самостійно подає через BankID, а також із окремими даними з реєстру Оберіг. Усі процеси – прозорі, а система пройшла необхідні перевірки згідно з вимогами чинного законодавства у сфері технічного захисту інформації та стандартів з інформаційної безпеки.
В Міноборони закликали користувачів не піддаватися на інформаційні провокації, перевіряти факти та довіряти лише офіційним джерелам.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Дачному поблизу Луцька поховали Героя Олександра Філіпчука
Сьогодні 13:42
Сьогодні 13:42
«Я зміг – і ти зможеш!»: у Луцьку відбудеться різдвяний ярмарок ветеранського бізнесу
Сьогодні 13:25
Сьогодні 13:25
На Маневиччині виявили сказ у корови
Сьогодні 12:36
Сьогодні 12:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.