У Підгайцях останню земну шану віддали 30-річному Герою Леоніду Щебету

Воїна вважали зниклим безвісти, майже тиждень у родини жевріла надія, що з їхнім рідним захисником усе гаразд, та не судилося. Молоде життя Леоніда Щебета обірвалося 19 вересня в районі населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області у бою за територіальну цілісність та незалежність Батьківщини.

Про це повідомили в Підгайцівській громаді.

Гранатометник на бронетранспортерах роти спеціального призначення був вірний військовій присязі та загинув, даючи відсіч збройній агресії РФ.

Леонід Щебет народився і жив у селі Підгайці, закінчив місцеву школу та Луцький фаховий коледж за спеціальністю кравець. Працював у сфері будівництва.

У загиблого Героя залишилися 11-річний син, дружина та брат з родиною.

Вшанувати полеглого воїна прийшли його побратими, друзі, рідні, однокласники, вчителі, односельці. Біль, крик душі від невиправної втрати сльозами омивали обличчя людей, які проводили Героя в останню путь, стоячи на колінах.

Біля батьківського будинку після заупокійної панахиди зі словами співчуття до рідних та близьких зверталися священники, чин похорону звершили у Свято-Михайлівському храмі села Підгайці.

Велелюдною ходою траурний кортеж Леоніда Щебета супроводжували до місця вічного спочинку.

«Військовослужбовець з позивним Stone, що означає камінь, адже навесні 2024 року він став тим каменем у стіні, яка захищає нашу державу від рашистської навали, й наш обов'язок пам'ятати про Героя. Але не лише пам'ятати, а й зробити так, щоб його жертва не була марною. Ідеться зараз про існування нашої держави. І я вірю в те, що його жертва не буде марною. Від імені командування висловлюємо співчуття родині, громаді. Леонід тепер навіки в Небесному воїнстві – Небесному «Азові», – сказав військовослужбовець з-поміж командування «Азова» та запросив усіх присутніх до молитви українського націоналіста, яка супроводжує кожного азовця.

Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних сил України брату загиблого вручили Державний прапор України.

Під звуки Державного Гімну у виконанні духового оркестру та пострілів пошани тіло Героя віддали землі на кладовищі у Підгайцях.

«Леонід був справжнім сонцем у житті своєї сім'ї. Найкращим татом чудового хлопчика, який його обожнював. Завжди усміхнений, з невимушеним гумором, він вмів підняти настрій навіть у найскладніші моменти. Його доброта та щирість притягували людей, і кожен, хто його знав, відчував себе особливим у його присутності. Він завжди був ініціатором нових ідей і ніколи не відмовлявся від можливості провести час із друзями. Його сміх лунав так, що навіть найсумніше обличчя усміхалося. Леонід завжди був готовий вислухати, підтримати й дати мудру пораду. Його щирі стосунки з людьми назавжди залишили слід у серцях багатьох», – розповіли родичі загиблого захисника.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Героя. Вічна пам’ять, честь та шана Захиснику!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---