Він був світлою і доброю людиною: у Ковелі попрощалися з Героєм Миколою Оксентюком

19 січня Ковель схилив голови в жалобі. Цього дня прощалися з воїном, Героєм Миколою Оксентюком.

Про це повідомили в Ковельській міськраді.

Його життя обірвалося біля Бахмута. Чоловік разом з побратимами тримав місто-фортецю. Загинув унаслідок важких поранень, несумісних з життям, отриманих в результаті ворожого артилерійського обстрілу. Воював у Миколаївській та Херсонській областях. Захищав Ізюм.

Микола Никифорович пішов у військкомат першого ж дня повномасштабного вторгнення. Також в Збройних силах — двоє його синів, які були учасниками антитерористичної операції. Хлопці представляли Україну на «Іграх нескорених» на всеукраїнському і міжнародному рівнях.

«Він міг не бути на війні, але це був його свідомий вибір, який я поважаю», – написав один із синів, коли дізнався про смерть батька.

До війни ковельчанин працював водієм у місцевому АТП. Співав у хорі Свято-Благовіщенського собору. Улітку мав би зустріти 60-ліття, зібрати родину, друзів, радіти життю, дітям, але війна відібрала у нього майбутнє.

«Нинішній тиждень для країни і для нашої громади – чорний. Щодня – повідомлення про втрати, які важко усвідомити і ще важче прийняти. Сьогодні ми з вами тут, аби віддати останню шану нашому Герою – Миколі Оксентюку. Ми вдячні Миколі Никифоровичу за те, що він до кінця залишився вірним своєму обов’язку і був справжнім громадянином своєї країни», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Він був світлою, доброю людиною, хорошим чоловіком, батьком, дідусем. Таким Миколу Никифоровича запам’ятали всі, хто його знав. Він любив Україну і казав, що все буде добре. Такими словами підбадьорював рідних, знайомих, друзів, коли телефонував з фронту.Брат Героя Василь пригадує, що Микола Никифорович завжди вірив у перемогу своєї країни і боровся за це.

«Коли я проводжав його біля військкомату, то казав, що йому буде важко, на що отримав відповідь: «Не хвилюйся, я ховатись не буду». Він не боявся за своє життя, не боявся наступу окупантів. «Нехай ідуть, ми їх гідно зустрінемо. Маємо вистояти або померти», – так часто він наголошував. Я пишаюся братом», – поділився Василь Никифорович.

Інформаційне агентство Волинські Новини висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---