Волинян закликають не боятися відпочинку на Херсонщині

Військові у районах, що межують із Кримом, не перешкоджатимуть курортному сезону, - запевняє журналіст з Херсонщини.

Про це під час зустрічі з волинськими журналістами 26 квітня у рамках заходу «Знайомство з Волинню», що відбувається за підтримки благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк», розповів кореспондент газети «Вісник Приазов’я» з міста Генічеськ Андрій Бейник.

Він розповів, що його район знаходиться на крайньому Півдні, на кордоні з Кримом. Саме тут розташовані відомі нині усьому світу населені пункти Чонгар та Стрілкове.

«Незважаючи на те, що тепер увага прикута до Сходу, ситуація у нас лишається напруженою. Військових у нас більше, ніж місцевого населення. У Луцьку я зараз просто від цього всього відпочиваю. Тут я бачу ту Україну, яка була у нас до цих подій. Люди не звикли до кордону із Кримом, якого раніше не було. Минулого тижня у Черкасах я закликав людей приїздити до нас на курортний сезон. Незважаючи на те, що у нас є військові, вони самі запевняють, що не будуть перепоною курортному сезону, відпочивальники їх навіть не побачать. Море вже тепле, вчора температура становила 17 градусів. До речі, потяг Сімферополь-Ковель, яким я приїхав, ходить щодня. У нас щороку відпочиває чимало волинян, особливо у Генічеську. Не бійтеся, приїжджайте, я там живу, у нас ніхто не стріляє. Так, те, що прикордонники та десантники ходять вулицями з автоматами – незвично. З іншого боку, є міста, які десятиліттями живуть поряд з військовими гарнізонами», - розповів журналіст.



З його слів, мешканці Херсонщини вже звикли до військових, хоча спочатку це видавалося незвичним. Так, у Генічеську є радіолокаційна станція Чорноморського флоту «Марс-75». Таких станцій у флоту лише три, тож росіянам вона була конче потрібна.

«Ось стоять біля станції БТРи без розпізнавальних знаків, а я якраз йду додому і думаю – ось і все, росіяни прийшли. Потім виявилося, що це наші високомобільні війська, номери вони просто закривають від розвідників. Згодом я написав про це в газеті, щоб люди не боялися, а знали, що це наші, а російські війська через кордон не перейдуть», - розповів Андрій Бейник.



Як повідомив журналіст, у Генічеську переважали проросійські настрої, що дуже відрізняє місто від Херсону. Втім, зараз ці настрої потрохи розвіюються, тому що Крим поряд і там говорять про те, що змін, як таких, не відбулося. Змінили прапор, а люди залишилися такими ж бідними, як були, особливо у Північному Криму, який географічно близький до Херсонщини. Тому виникає питання, для чого усе це розпочинати, гинути, як зараз у Слов’янську.

Зі слів Андрія Бейника, мешканці району живуть курортним бізнесом, чекають на відпочивальників. Він звик до української мови, тому що у травні на Херсонщині відпочивають переважно мешканці Заходу України, для них це море вже тепле. Росіяни та білоруси більш перебірливі, вони приїздять влітку. Люди налаштовані мирно до всіх відпочивальників. Зараз вони дуже хвилюються, щоб сезон не зірвався, тим паче, ходять чутки про те, що потяги у Крим відмінять, або, принаймні, скоротять вдвічі. А приїхати у район можна на кримських потягах, або ж з Херсону, але це 200 кілометрів.



«Я побачив, що у Луцьку люди такі ж, як у Генічеську. Не варто рвати країну на частини, ставити поверх усього національний фактор, в жодному разі лінія конфлікту не повинна проходити між росіянами та українцями, російськомовними та україномовними українцями. Я думаю, що лінія конфлікту проходить між багатими та бідними», - зазначив журналіст.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---