Волинська майстриня зі старого одягу створює казкових героїв

Майстриня Катерини Булик, яка мешкає у Маневичах, прикрасила подвір’я квітами в оригінальних горщиках, веселими гномиками, а звичайне сіре каміння перетворила на симпатичних бедриків. А будинок у творчої господині – справжнє казкове королівство. Це все творіння невтомної фантазії жінки.

Про це пише Руслана Сулік для Вісника.

У душі Катерини Іванівни живе дизайнер, і якби вона колись обрала таку професію, то, без сумніву, мала би успіх. На такі слова жінка посміхається і зізнається, що у 80-х роках минулого століття ніхто в селі, а народилася вона у Полицях на Камінь-Каширщині, про таку професію і не чув. Тому й пішла навчатися на вчительку молодших класів.

Коли молоденька вчителька приїхала на роботу у село Нові Червища Камінь-Каширського району, її одразу запримітив місцевий хлопець. «Це було кохання з першого погляду» – і досі переконаний чоловік Микола.

Одружилися, двоє донечок мали, і молода сім’я переїхала у Маневичі. Тут ще народився син. Катерина працювала вихователем у місцевому дитячому садочку. Вже там проявлявся її творчий хист, бо вміла придумати гарні композиції, зацікавити малят якимись незвичайними виробами.«Мені хотілося, аби у групі панувала така казкова атмосфера, щоб діткам хотілося в садок», – посміхається жінка.

Двадцять років там пропрацювала, а коли вийшла на пенсію за вислугою років, взялася у казку перетворювати власний дім. Діти вже виросли, мали свої сім’ї, тож з’явилося багато вільного часу. Чоловік Микола став найпершим помічником та критиком.

«Ой, що я тільки не робила: плела гачком, в’язала, виготовляла із паперу кошики, шкатулочки, пляшки прикрашала, новорічні композиції придумувала», – згадує майстриня і проводить екскурсію кімнатами.

На кріслах примостилися бородаті гноми, біля вазонів – незвичайна парочка синіх котів, на дивані красуються оригінальні подушки. Квіти стоять у великих вазах, які теж з картону склеїла господиня. А зал схожий на закулісся лялькового театру. Тут на великій полиці, яку спеціально для іграшок змайстрував чоловік, посміхаються і підморгують зайці, гноми, гарненькі молодички, є навіть бабуся, яка ніби прийшла із казки «Колобок». Усі пошиті із тканини, одягнені в оригінальні костюми. Жодної однакової іграшки нема – всі унікальні. Ляльки-модниці прикрашені бусами, а кожна стрічечка на їхніх спідницях дбайливо підібрана за кольором.На запитання від кого у майстрині талант, вона замислюється на мить: «Не знаю. Хіба від батька. Він кошики плів і мав творчу натуру, бо дуже музику любив. Сам зробив сопілку. Пас колгоспних корів – і завжди з лісу лунала мелодія. Всі люди знали, що то Іван виграє. А вдома як трепетно було, коли тато грав, а мама співала».

Катерина Іванівна розповідає, що коли вночі сон не бере, то йде у свою майстерню, яку облаштувала в одній з кімнат, і береться до роботи. Швейну машинку подарував чоловік, бо бачив, з якою радістю дружина робить кожну нову іграшку. З матеріалом теж проблем немає. Є багато одягу, який вже вийшов з моди, став малим. Його то друзі, то діти постійно пакетами передають. Захоплююся її авторськими іграшками і перепитую, чи продає їх майстриня.

Пані Катерина розповідає, що авторські іграшки не продає, а лише роздаровує.

«Як йдемо на якусь оказію, то в мене завжди є готовий подарунок», – посміхається вона.

Казковий світ, який творить волинянка, подобається рідним та всім друзям. А Катерина Іванівна, коли береться за нового героя, ніби відривається від реальності і переноситься в країну дитинства. Там завжди сонячно, радісно і спокійно. Саме тому її казкові ляльки мають щасливі, веселі личка і дарують гарний настрій людям.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---