«Ворог посилює обстріли наших позицій», – волинянин про «перемир’я»

Боєць з Волині, який відстоює територіальну цілісність України на сході переконує, що ніхто не вірить в те, що конфлікт «вляжеться», а події останніх днів лише підтверджують цю теорії. Такі настрої, за словами бійця, панують поміж українських захисників на сході.

Санітар 53-ої окремої механізованої бригади Аркадій Киричук за вісім місяців служби пройшов Щастя і Верхнє Тепле, Красногорлівку та Авдіївку. За цей час йому довелось добре засвоїти, як «працює» САУшка, 120-та та «Васильок», бо військових близько двох місяців щедро «кропили» бойовики.37-річний волинянин розповідає, що навіть після 3-го вересня, коли ввійшли в дію Мінські домовленості, сепаратисти разом з російськими військовими навіть не думали їх дотримуватись. Вдень нібито від лінії розмежування відводили важку техніку, а вночі повертали її та маскували.

Зменшивши обстріли, зробили видимість такого-собі «перемир’я», а самі постійно намагались щось розвідати, впритул по зеленці підходили до українських позицій. Наші ж солдати мали чіткий наказ: «Не стріляти!». Та й загалом, виконавши умови домовленостей, залишились лише з стрілецькою зброєю в руках.

«Сьогодні ворог посилює обстріли українських позицій, не зважаючи ні на які домовленості. Навіть обстрілюють мирні квартали, де, здавалося, почало відроджуватись життя. Знову стріляють «Гради». Нові спалахи російської агресії продовжили відлік поранених та вбитих», - каже боєць.

Та, за словами Аркадія Киричука, не дивлячись ні на що, українські військові готові тримати оборону, бо не бачать іншого шляху відстояти рідну українську землю.

Нагадаємо, видання розповідало історію ще одного волинянина, який підтверджує слова Аркадія Киричука. «Моменти, коли смерть близько, штовхають до переосмислення», – переконаний волинянин Максим Морозов (псевдо «Лютий»), який є командиром роти батальйону «Січ».За час війни на сході чоловік ніс службу у Словʼянську, в районі Горлівки та Дебальцевого, у Кураховому, Пісках та Авдіївці, брав участь у спецопераціях, зокрема у зачистці Мар’їнки 4-6 червня.

«Перемир’я ми не відчували і не відчуваємо. В Пісках його взагалі немає. Але там народжується справжнє братерство, незалежно від полку чи бригади. Хлопці з 93-ої стали нам як рідні, вони завжди ділилися боєкомплектом. Кожен відповідав за життя іншого, армійці давали нам дизель. Це фантастична допомога, пальне рятувало нас, бо треба було возити їжу і воду, якої постійно не вистачало», - розповів Максим.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---