Воїн з Камінь-Каширщини під обстрілами вивіз дев’ятнадцятьох поранених побратимів

Водій-механік евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 65-ї ОМБр Юрій Приступа з Малої Глуші нині тримає оборону України на Запорізькому напрямку. Він успішно опанував управління натівським тягачем-транспортером YPR і відповідає за евакуацію техніки та поранених бійців з поля бою.

За сумлінне виконання бойових завдань воїна нагородили тижневим відпочинком в санаторії та у колі рідних, пише газета «Полісся».

Того дня, як розповідає солдат, його екіпаж був прикомандирований до іншого батальйону і мав підтримати побратимів після сигналу про допомогу. Вже вкотре, подумки прощаючись із життям, Юрій вирушив рятувати бійців. Як згодом з’ясувалося, маршрут пролягав через заміноване поле.

«Нам передали по рації, що потрібно забрати кілька одиниць підбитої техніки, – ділиться ще зовсім свіжими емоціями військовослужбовець. – У складі екіпажу незмінно перебував мій командир, який завжди пліч-о-пліч з нами. Вийшло так, що уражені вогнем противника бронемашини чекали нас далеко біля позиції ворога. Перед нами виднілися окопи російських солдатів.

Стало зрозуміло, що все кругом заміновано. Щоб відбуксирувати бодай один танк, довелося шукати навпомацки безпечні шляхи доїзду, втім на розвороті нас почали накривати шквальним вогнем. Нам таки вдалося підібрати трьох танкістів, які вже втратили надію на порятунок, і з’їхати в засідку. Та невдовзі знову отримуємо від командира згаданого підрозділу повідомлення про те, що бійці, які виконували завдання з протилежного боку фронту, потребують термінової евакуації через поранення.

Читати ще: «До війни я подібне бачив хіба що у фільмах»: волинянин розповів про бойові будні

Тож довелося ще раз подолати злощасний маршрут. Шансів на успішний відхід майже не залишалося, позаяк те місце вороги уже засікли і з усієї сили почали гатити градами та мінами. Коли дістався на місце за вказаними координатами, то здивувався: на порятунок чекали шістнадцятеро поранених бійців. Кожен метр на зворотному шляху здавався вічністю, адже будь-якої миті у нас міг влучити ворожий снаряд. Але із Божою поміччю і цього разу судилося вирватися. Побратимів вдалося відвезти у безпечне місце, де на них вже чекали медики, всім оперативно надали допомогу. Цього дня ми святкували наш другий народження».19 квітня виповнився рік, відколи Юрій Приступа добровільно пішов захищати Україну від навали рашистів. Найпершим із села кинувся на фронт його старший брат Ігор. Зачувши про вторгнення агресора, із закордонних заробітків на порятунок держави повернувся зять Юрія Микола. Тож нині усі троє нищать ворога на різних ділянках фронту.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---