Втратив обидві ноги і руку: як ветеран із дружиною налагоджують життя біля Луцька

Сьогодні 08:29
Щоб створити власний затишний дім, потрібно чимало часу та сил, а коли на шляху стають війна та важкі поранення, звичайне будівництво перетворюється на щоденну перевірку на міцність.

У селі Гірка Полонка мешкає родина, яка може стати прикладом для багатьох. Ця історія розпочалася в 2018 році, коли Роман придбав ділянку. Тоді тут була лише невеличка лазня. Зараз подружжя тимчасово проживає в ній, доки тривають роботи. Робота кипить. На найважчих етапах будівництва поряд опинилися ті, з ким були в окопі, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».

«Побратими допомогли дах накрити. Далі ми своїми силами з двома братами почали з даху утеплювати, бо утеплити – найголовніше. Потім замовили вікна. Почали шпаклювати, обробляти стіни. На сантехніку, стяжку наймали людей, щоб швидко зробили», – розповідає Роман.

Зараз подружжю допомагають брати Романа й небайдужі. На захист країни чоловік пішов у перші дні повномасштабної війни, повернувшись із Польщі. Під час одного з боїв захисник зазнав надважких поранень. У херсонський лікарні Роману ампутували руку, а згодом в Одесі через ускладнення довелося ампутувати ноги. Далі реабілітація.

Саме в госпіталі Роман зустрів Катерину. Зі слів пари, спочатку, побачивши одне одного, вони навіть гадки не мали, про що й говорити.

«Ми з Рівненської області, але раніше не були знайомі. Познайомилися в госпіталі й так почали спілкуватися. Мама навідувала його, вони були знайомі, а я пішла за компанію. Коли я його побачила, то не знала, про що говорити. В нас не було спільних тем. Ми ж уперше побачилися, до того ж, у госпіталі. Врешті потрохи розговорилися і знайшли спільні теми», – пригадує Катерина.

«Вона прийшла з мамою до мене в госпіталь. Маму я знав, але не знав, що в неї є Катя. Коли вони прийшли до мене в палату, ми з її мамою почали розмовляти, а Катя сиділа, мовчала», – додає Роман.
Читати ще: Ветеран, який втратив обидві ноги і руку, з допомогою волонтерів будує власне житло біля Луцька

Громада не стоїть осторонь.

«Зі мною сконтактували, приїхали й подивилися, що потрібно, щоб було краще заїжджати. Восени, коли дощило, тут була така багнюка, що не можна було навіть пройти», – каже Роман.

Поки зводять дім, життя на подвір’ї кипить. Сім’я облаштувала невеличкий город, де ростуть помідори, огірки та цибуля. За городину відповідає Катерина, а от Роман взявся доглядати за квітником.

«Батько любив квіти, у нього було багато троянд. Усі в селі захоплювалися його трояндами. Я також надумав посадили. Спершу купив чотири кущі. Наступного року планую доробити, щоб був гарний квітник», – усміхається Роман.

Із ремонтом доводиться поспішати. У Романа є 13-річний син, а за кілька місяців пара чекає на народження спільної дитини. Тож новий дім дуже потрібен. Попри усі випробування, подружжя тримається впевнено. Та й люди не стоять осторонь. Щоб скоріше закінчити будівництво, парі допомагає волонтер Марк. Із Романом вони познайомилися випадково, а тепер разом і оселю будують, і відпочинок планують.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus