Як виник конфлікт між Аваковим та Порошенком

У середу, 27 вересня, президент Петро Порошенко зібрав засідання так званого воєнного кабінету. До його складу входять секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, міністр оборони Степан Полторак, голова Генштабу Віктор Муженко, очільник СБУ Василь Грицак та інші керівники силових структур. Розбирали ситуацію з вибухами на військових складах поблизу Калинівки, у Вінницькій області. Понад 16 годин там тривала пожежа й детонували боєприпаси, інформує Громадське.

Турчинов наполягав — відповідальність має нести керівництво Генерального штабу. Муженко натомість вину Генштабу заперечував. У суперечку втрутився президент.

За словами співрозмовників в Адміністрації президента, Порошенко покладає відповідальність на самого Турчинова — вступившись таким чином за Муженка, якого ще у 2014-му призначив керувати Генштабом, та не звільнив ні після Іловайського котла, ні після Дебальцевого.

Першими поклали відповідальність за пожежу на Генштаб близькі до міністра внутрішніх справ нардепи від «Народного Фронту» Антон Геращенко та Юрій Береза, радник Авакова Зорян Шкіряк та Ілля Кива.

Ця історія стала черговою ілюстрацією протистояння у владі по лінії президента та міністра внутрішніх справ. Громадське розбиралося, як зароджувався конфлікт між Порошенком та Аваковим та які наслідки матиме для країни.На засіданні так званого «воєнного кабінету» під керівництвом президента Порошенка за участі керівників силових структур не могли вирішити на кого покласти відповідальність за ситуацію із вибухами на воєнних складах поблизу Калинівки Фото: Микола Лазаренко/POOL/УНІАН

Як образився Порошенко

21 липня голова Державної прикордонної служби Віктор Назаренко втратив свідомість просто під час зустрічі президентів України та Білорусі. Відтак головний прикордонник більше не міг приховувати, що важко хворіє. Постало питання призначення нового керівника служби.

Відповідно до законодавства, голову ДПС призначає президент за погодженням із міністром внутрішніх справ, адже прикордонна служба входить до структури МВС. Нову кандидатуру погодили швидко — усього за чотири дні. 25 липня Петро Порошенко та Арсен Аваков разом представили співробітникам ДПС нового очільника — Петра Цигикала. Це була остання їхня спільна поява на публіці.

Призначення голови ДПС збіглося в часі з вирішенням іншого питання — долі громадянства Міхеіла Саакашвілі. Петро Порошенко саме повернувся з першого візиту до Грузії, влада якої вимагала від України екстрадиції колишнього президента. Саакашвілі мав особистий конфлікт із Арсеном Аваковим, водночас дедалі жорсткіше критикував Порошенка. Доля українського паспорту Саакашвілі вирішилася наступного дня по призначенні Цигикала на посаду. 26 липня президент підписав указ про припинення громадянства свого університетського приятеля.

У ланцюжку рішень держорганів, що слугував підставою для указу президента, залучені як його підлеглі, так і структурні підрозділи МВС. Державна міграційна служба, що підпорядковується Авакову, надіслала листа до Комісії із питань громадянства при президенті. У документі йшлося, що при отриманні українського паспорту в травні 2015-го Саакашвілі приховав, що фігурує в кримінальних провадженнях правоохоронців Грузії. У Міграційній службі розцінили це як підставу для припинення українського громадянства Саакашвілі. Комісія з питань громадянства погодилася з аргументами підлеглих Авакова. Зрештою президент своїм указом увів її рішення в дію.

Показово, що за два дні до цього, президент відкорегував склад комісії із питань громадянства — увів до неї державного секретаря МВС Максима Тахтая, та змінив представників СБУ та Адміністрації президента.

Усе це вказувало на те, що відповідальними за рішення щодо Саакашвілі були двоє — Петро Порошенко та Арсен Аваков. Кому саме належала ідея позбавити Саакашвілі українського паспорту, наразі невідомо. У команді президента кивають у бік Авакова, мовляв, той не зміг пробачити екс-президентові Грузії сцену на засіданні Національної ради реформ у грудні 2015-го.

Натомість соратники голови МВС запевняють: на цьому наполягав президент, який образився на Саакашвілі через пісню «Шоколадна дупа» в ефірі телепередачі, яку той вів на телеканалі Zik.

Сам екс-президент Грузії, який тоді перебував у США, пообіцяв будь-що повернутися до України, і боротися як із Порошенком, так і з Аваковим, які «поділили країну між собою».

Здавалося, президент та голова МВС мали об’єднатися в боротьбі зі спільним ворогом. Натомість вони пересварилися.

Президент упевнений, що саме завдяки Авакову інформація про позбавлення Саакашвілі «витекла» назовні. Документ не був опублікований, країна ж дізналася про рішення президента завдяки допису у Facebook Ігоря Мосійчука (депутат «Радикальної партії Ляшка»). Згодом інформацію офіційно підтвердила Адміністрація президента.

У команді президента переконані: Мосійчук отримав інформацію про громадянство Саакашвілі від Авакова. «План був простим — притримати інформацію про позбавлення Саакашвілі громадянства до зручного моменту. Натомість Аваков одразу «злив» її, щоб «вдарити» по президенту», — запевняє співрозмовник Громадського в оточенні Порошенка. У «Народному фронті» звинувачення відкидають.У команді президента називають Авакова автором ідеї позбавити Саакашвілі українського паспорта, начебто через те, що міністр так і не зміг пробачити колишньому голові Одеської ОДА кинутої в його бік склянки на засіданні Національної ради реформ у грудні 2015-го (на фото — Арсен Аваков (ліворуч) та Міхеіл Саакашвілі під час церемонії складання присяги працівниками нової патрульної поліції Одеси, 25 серпня 2015-го року) Фото: Юлія Бабич/УНІАН

Як образився Аваков

Поки Саакашвілі з-за океану погрожував політичним партнерам Порошенку та Авакову, в їхніх стосунках виникла нова проблема. 28 липня агентство УНН повідомило, що співробітники СБУ та Генеральної прокуратури при отриманні хабара 2 мільйони гривень затримали заступника голови МВС Вадима Трояна. Як доказ, видання опублікувало фотографію слідчих дій у його будинку.

Пізно ввечері того ж дня Генеральний прокурор Юрій Луценко інформацію спростував. Він повідомив, що в будинку Трояна дійсно проводився обшук у рамках розслідування справи про систематичне вимагання грошей групою осіб від анонімного підприємця. Та грошей, що їх комерсант передав злодіям, в будинку Трояна, «виявити не вдалося».

Між повідомленнями УНН та Луценка минуло майже 9 годин. У цей час Троян спростовував інформацію про візит СБУ-шників та прокурорів.Обшук у Вадима Трояна співробітниками ГПУ та СБУ міг бути відповіддю на те, що підлеглі Трояна почали «розробку» заступника начальника головного управління з боротьби з організованою злочинністю та корупцією СБУ, Василя Пісного, давнього знайомого Генпрокурора Юрія Луценка (на фото — Арсен Аваков (ліворуч) з першим заступником глави Нацполіції Вадимом Трояном) Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Про обшуки у Вадима Трояна наближені до Порошенка та Авакова посадовці не надто розводяться. Навіть неофіційно згадують лише окремі деталі. Близький соратник президента стверджує: історія із Трояном — «внутрішні розборки силовиків». Мовляв, обшуком у Трояна співробітники ГПУ та СБУ відповіли на те, що підлеглі Трояна почали «розробку» заступника начальника головного управління з боротьби з організованою злочинністю та корупцією СБУ, Василя Пісного, давнього знайомого Генпрокурора Юрія Луценка. За часів Віктора Ющенко, коли Луценко очолював МВС, Пісний головував в управлінні внутрішніх справ у Тернопільській області.

У керівництві «Народного Фронту» запевняють: Аваков у «самодіяльність» ГПУ та СБУ не повірив і розцінив їхні дії як удар із боку президента. Адже керівники обох відомств, що провели обшуки в Трояна — Юрій Луценко та Василь Грицак, — уважаються 100% людьми Петра Порошенка.

В оточенні президента стверджують: ні до виникнення, ні до залагодження «справи Трояна» він не має жодного стосунку. Мовляв, силовики вирішували це питання самостійно.

Своєю чергою, соратники Авакова у партії «Народний фронт» наполягають: долю заступника МВС вирішували на засіданні Стратегічної ради. Нібито за її підсумками справу вирішили «зам’яти».У керівництві «Народного Фронту» генпрокурора Юрія Луценка (праворуч) та голову СБУ Василя Грицака вважають 100% людьми Петра Порошенка, тому у «самодіяльність» ГПУ та СБУ не вірять Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Поглиблення кризи

З того часу Аваков оминає публічних зустрічей із президентом. Міністра внутрішніх справ уперше не було на параді з нагоди Дня Незалежності. Він уникнув зустрічі з Порошенком і 15-го вересня на святкуванні весілля сина Юрія Луценка. Аваков залишив ресторан, де вітали молодят за 10 хвилин до приїзду президента. Згодом він, окремо від голови держави, вирушив до Канади на «Ігри нескорених».

«Прорив» Міхаілом Саакашвілі державного кордону 10 вересня лише поглибив недовіру між президентом та Аваковим.

«Прикордонники мали забрати в Саакашвілі недійсний паспорт, видати йому довідку особи без громадянства та порадити протягом двох діб з’явитися в таборі для біженців під Черніговом. Своєю чергою, Національна гвардія мала забезпечити порядок на кордоні. Натомість бійці не завадили прихильникам Саакашвілі прорвати кордон і виставити Україну на міжнародне посміховисько», — дратується співрозмовник Громадського в оточенні президента. Як і решта оточення Порошенка, він переконаний: «прорив Саакашвілі» завдав іміджевих утрат у першу чергу президентові, який підписав указ про припинення громадянства, а вже потім Авакову.

У відповідь у «Народному фронті» стверджують: завадити прихильникам Саакашвілі силою «прорвати» кордон можна було лише застосувавши зброю. І тоді йшлося б не лише про іміджеві втрати, а й про грандіозний міжнародний скандал. Натомість після «прориву», Саакашвілі сам зазнав іміджевих утрат, адже це зруйнувало образ жертви влади, який він так старанно вибудовував.

Оточення Авакова вбачає «руку президента» майже в усіх діях держорганів, які так чи йнак стосуються голову МВС: рішення НАЗК про те, що міністр з порушеннями склав декларацію про доходи за 2015-й рік, розслідування НАБУ порушень при закупівлі МВС автомобілів Mitsubisi для Національної поліції, та навіть чутки про те, що Аваков у серпні зустрічався з лідеркою «Батьківщини» Юлею Тимошенко.В оточенні президента іронізують, що силовики (зокрема бійці Нацгвардії, які підпорядковуються Авакову) не завадили прихильникам Саакашвілі прорвати кордон і виставити Україну на міжнародне посміховисько. У «Народному фронті» натомість стверджують, що завадити прориву можна було тільки за допомогою зброї (на фото — Міхеіл Саакашвілі (ліворуч) в пункті пропуску «Шегині» прорвався через українсько-польський кордон на територію України, 10 вересня 2017-го року) Фото: EPA-EFE/VOLODYMYR PETROV

Цивілізаційні розбіжності

Петро Порошенко та Арсен Аваков уважають себе майстрами переговорів. Що ж заважає їм знайти спільну мову? Спрощено версія виглядає так: Порошенкові потрібні гарантії свого переобрання у 2019-му, Авакову — гарантії безпеки.

Голова МВС виступає проти того, щоби Петро Порошенко балотувався на другий президентський термін із чинними повноваженнями. Іще в грудні 2015-го він заявляв: країна потребує змін до Конституції у частині обмеження повноважень голови держави.

«Мені набагато симпатичніша жорстка модель парламентської республіки. Коаліція формує виконавчу владу, а президент, як у переважній більшості західних демократій, — гарант стабільності та запобіжник небажаних процесів. Дуалізм виконавчої влади нині призводить до проблем, незалежно від персоналій на посадах», — сказав тоді Аваков.

Навесні цього року Аваков та лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк запропонували президентові ідею змін до Конституції, які гарантували би переобрання на посаду. Та президент ідею відкинув, про що повідомив у вересневому зверненні до парламенту:

«Вступаючи на посаду, я наголосив на відданості ідеям саме парламентсько-президентської республіки, згодом сам поступився частиною повноважень при голосуванні поправки з питань правосуддя та децентралізації. Але наголошую: я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати в людей право обирати президента і передати це право парламенту».

Арсеній Яценюк восени вирішив, що шанс провести зміни до Конституції втрачені та перемкнувся на лобіювання ідеї іншого соратника по «Народному фронту» Олександра Турчинова — створення єдиної партії влади на основі БПП та НФ під парламентські вибори в жовтні 201-го.

Ідея секретаря РНБО покликана вирішити ймовірну проблему потрапляння Петра Порошенка до другого туру президентських виборів, що заплановані на травень 2019-го. За задумом Турчинова, створення єдиної партії, до керівництва якої увійдуть усі політики з табору влади, що мають президентські амбіції, стане гарантією того, що вони не братимуть участь у виборах голови держави, тож не відбиратимуть голоси в Порошенка на електоральному полі «стабілістів» — людей, що голосують за чинну владу. В Адміністрації підрахували, що такі громадяни складають 10-12% виборців. Ідею єдиної партії серед членів Стратегічної ради, окрім Яценюка та Турчинова, підтримує Юрій Луценко.Лідери «фронтовиків» Арсеній Яценюк (праворуч) та Олександр Турчинов наразі лобіюють ідею створення єдиної партії влади на основі БПП та НФ Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Натомість Арсен Аваков від ідеї змінити Конституцію до президентських виборів не відмовився. Ба більше, за словами його оточення, він переконаний, що члени Стратегічної ради можуть об’єднатися і без участі Порошенка — навколо іншого кандидата в президенти з їхнього кола.

Очільники «Народного фронту» пояснюють його позицію просто: де гарантії, що після перемоги на президентських виборах президент виконає свою частину зобов’язань і залишить їх у керівництві єдиної партії?

«Ми з президентом вже стільки разів домовлялись і стільки всього підписували, а потім він стільки ж разів не тримав слова, що важно повірити не лише в його обіцянки, але й угоді з ним. Гарантією може бути лише зміна Конституції», — жаліється впливовий однопартієць Авакова.

Єдності в питанні об’єднання БПП на НФ серед членів Стратегічної ради також немає. Прем’єр Володимир Гройсман схиляється до ідеї походу на парламентські вибори двома колонами. На підтримку цієї моделі оточення голови уряду любить наводити приклад результатів місцевих виборів-2015 у його рідному місті Вінниці. Гройсман, який тоді був спікером парламенту, об’єднав вінницьких соратників у партію «Вінницька європейська стратегія», що пішла на вибори окремо від президентської БПП «Солідарність». У підсумку вона провела до міської ради 20 представників, у той час як БПП — удвічі менше, відтак на двох вони отримали більшість із 54 депутатських мандатів.

Не в захваті від ідеї єдиної партії і спікер парламенту Андрій Парубій. Натомість Яценюк та Турчинов готові у випадку провалу об’єднання БПП та НФ, перейти до «плану Б» — ребрендингу «Народного фронту» та окремого походу на парламентські вибори.

Утім, в оточенні президента це не викликає занепокоєння. Більше за все соратники президента переймаються, що в Авакова може бути власний «план «Б» — руками націоналістичних партій «Національний корпус», «Свобода» та «Правий сектор» улаштувати в країні збройний переворот.

Сам Аваков вплив на націоналістів заперечує.Арсен Аваков не полишає ідеї змінити Конституцію до наступних президентських виборів Фото: Олександр Синиця/УНІАН

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---