Європа паралізована страхом війни та сумнівами щодо України, – The Economist
Європейські лідери дедалі частіше говорять про ризик великої війни на континенті, однак їхні дії залишаються суперечливими, особливо у питанні України.
Про це йдеться в редакційній статті журналу The Economist, передає УНІАН.
Видання зокрема згадує, як під час саміту ЄС на Кіпрі 23–24 квітня прем’єр Польщі Дональд Туск попередив про можливу загрозу вторгнення Росії в Європу вже найближчим часом. Він наголосив, що Європі слід серйозніше поставитися до власної безпеки та посилювати оборону в межах НАТО і ЄС.
Водночас, зазначається у публікації, практичні кроки європейських урядів виглядають менш рішучими. Хоча цього місяця ЄС погодив кредит для України на 90 млрд євро, дискусії щодо членства країни у блоці залишаються складними. Зокрема, Франція та Німеччина не поспішають підтримати швидкий вступ України, на якому наполягає Президент Володимир Зеленський. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо заявив, що країна не може приєднатися до ЄС під час війни та повинна відповідати суворим стандартам.
Безпека проти економіки
Частина застережень, як зазначають автори публікації, є зрозумілою: Україна залишається вразливою демократією з проблемами корупції та невизначеними кордонами. Водночас інші побоювання виглядають менш переконливо. Наприклад, європейські фермери остерігаються конкуренції з боку потужного аграрного сектору України, хоча систему фермерських субсидій в ЄС і так давно слід демонтувати.
Читати ще: Україна, НАТО і «королі»: Чарльз III кинув зашифрований виклик Трампу, – Politico
Попри це, прихильники інтеграції України наголошують на стратегічній важливості країни для безпеки Європи. Йдеться не лише про найчисельнішу армію в Європі, а й про сучасні військові технології. Видання наводить нещодавню заяву президента Фінляндії Александра Стубба: «Ми, європейці, маємо зрозуміти, що Україна нам потрібна більше, ніж ми їй».
У той же час, як зазначає The Economist, перспективи членства України в НАТО наразі фактично зникли. Західні чиновники прямо говорять, що ці амбіції «мертві» у найближчому майбутньому.
Україна або війна
Франція та Німеччина просувають ідею проміжних форм інтеграції України до ЄС – наприклад, участь України в інституціях ЄС без права голосу. Також обговорюється можливість поширення на Україну положення про взаємну оборону, закріпленого у статті 42.7 договорів ЄС.
Під час кіпрського саміту чиновникам доручили вивчити, як цей механізм може працювати на практиці. Водночас європейські лідери визнають, що повністю закрити двері для України вони не можуть. Мерц наголосив, що для можливого мирного договору Києву потрібно запропонувати перспективу повноправного членства.
Однак, як підсумовують журналісти, в Європі панує певна розгубленість. З одного боку, політики бояться економічних наслідків вступу України, з іншого – готові брати на себе значно серйозніші зобов’язання у сфері безпеки. Ключове питання полягає в оцінці загрози: якщо війна з Росією справді можлива, інтеграція України стає критично важливою.
Читати ще: «Уся нація принижена»: Мерц розкритикував війну Трампа в Ірані
Водночас не всі в Європі поділяють таке бачення. Частина політиків і виборців не вважає конфлікт з РФ неминучим і тому схильна обережніше ставитися до розширення ЄС. У підсумку, зазначається у матеріалі, доля України може залежати від простішого питання – «чи готові європейці воювати», якщо не візьмуть Україну в свій клуб.
Євросоюз та Україна: останні новини
Саміт ЄС на Кіпрі минулого тижня пройшов у незвично спокійній атмосфері через відсутність прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який невдовзі залишить посаду після поразки на виборах. Протягом багатьох років він був джерелом напруженості в Євросоюзі, однак його відсутність показала, що внутрішні суперечності значно глибші. У кулуарах саміту політики визнавали, що Орбан часто слугував зручним «цапом-відбувайлом», а тепер ЄС доведеться відкрито обговорювати власні розбіжності.
Найпомітніше це проявилося у дискусії щодо членства України: частина лідерів підтримує швидке приєднання, натомість інші закликають до обережності та «реалістичного» підходу. Крім цього, суперечки виникли навколо енергетики – через дефіцит пального на тлі дій Дональда Трампа в Ірані та необхідність продовження санкцій проти Росії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться в редакційній статті журналу The Economist, передає УНІАН.
Видання зокрема згадує, як під час саміту ЄС на Кіпрі 23–24 квітня прем’єр Польщі Дональд Туск попередив про можливу загрозу вторгнення Росії в Європу вже найближчим часом. Він наголосив, що Європі слід серйозніше поставитися до власної безпеки та посилювати оборону в межах НАТО і ЄС.
Водночас, зазначається у публікації, практичні кроки європейських урядів виглядають менш рішучими. Хоча цього місяця ЄС погодив кредит для України на 90 млрд євро, дискусії щодо членства країни у блоці залишаються складними. Зокрема, Франція та Німеччина не поспішають підтримати швидкий вступ України, на якому наполягає Президент Володимир Зеленський. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо заявив, що країна не може приєднатися до ЄС під час війни та повинна відповідати суворим стандартам.
Безпека проти економіки
Частина застережень, як зазначають автори публікації, є зрозумілою: Україна залишається вразливою демократією з проблемами корупції та невизначеними кордонами. Водночас інші побоювання виглядають менш переконливо. Наприклад, європейські фермери остерігаються конкуренції з боку потужного аграрного сектору України, хоча систему фермерських субсидій в ЄС і так давно слід демонтувати.
Читати ще: Україна, НАТО і «королі»: Чарльз III кинув зашифрований виклик Трампу, – Politico
Попри це, прихильники інтеграції України наголошують на стратегічній важливості країни для безпеки Європи. Йдеться не лише про найчисельнішу армію в Європі, а й про сучасні військові технології. Видання наводить нещодавню заяву президента Фінляндії Александра Стубба: «Ми, європейці, маємо зрозуміти, що Україна нам потрібна більше, ніж ми їй».
У той же час, як зазначає The Economist, перспективи членства України в НАТО наразі фактично зникли. Західні чиновники прямо говорять, що ці амбіції «мертві» у найближчому майбутньому.
Україна або війна
Франція та Німеччина просувають ідею проміжних форм інтеграції України до ЄС – наприклад, участь України в інституціях ЄС без права голосу. Також обговорюється можливість поширення на Україну положення про взаємну оборону, закріпленого у статті 42.7 договорів ЄС.
Під час кіпрського саміту чиновникам доручили вивчити, як цей механізм може працювати на практиці. Водночас європейські лідери визнають, що повністю закрити двері для України вони не можуть. Мерц наголосив, що для можливого мирного договору Києву потрібно запропонувати перспективу повноправного членства.
Однак, як підсумовують журналісти, в Європі панує певна розгубленість. З одного боку, політики бояться економічних наслідків вступу України, з іншого – готові брати на себе значно серйозніші зобов’язання у сфері безпеки. Ключове питання полягає в оцінці загрози: якщо війна з Росією справді можлива, інтеграція України стає критично важливою.
Читати ще: «Уся нація принижена»: Мерц розкритикував війну Трампа в Ірані
Водночас не всі в Європі поділяють таке бачення. Частина політиків і виборців не вважає конфлікт з РФ неминучим і тому схильна обережніше ставитися до розширення ЄС. У підсумку, зазначається у матеріалі, доля України може залежати від простішого питання – «чи готові європейці воювати», якщо не візьмуть Україну в свій клуб.
Євросоюз та Україна: останні новини
Саміт ЄС на Кіпрі минулого тижня пройшов у незвично спокійній атмосфері через відсутність прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який невдовзі залишить посаду після поразки на виборах. Протягом багатьох років він був джерелом напруженості в Євросоюзі, однак його відсутність показала, що внутрішні суперечності значно глибші. У кулуарах саміту політики визнавали, що Орбан часто слугував зручним «цапом-відбувайлом», а тепер ЄС доведеться відкрито обговорювати власні розбіжності.
Найпомітніше це проявилося у дискусії щодо членства України: частина лідерів підтримує швидке приєднання, натомість інші закликають до обережності та «реалістичного» підходу. Крім цього, суперечки виникли навколо енергетики – через дефіцит пального на тлі дій Дональда Трампа в Ірані та необхідність продовження санкцій проти Росії.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
25 червня: свята, події, факти. Всесвітній день панування кішок та День митника в Україні
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Сонячне затемнення через 50 днів: де і коли його можна побачити
24 Червня 2026 23:46
24 Червня 2026 23:46
У Франції підтвердили перший випадок зараження вірусом Еболи
24 Червня 2026 23:28
24 Червня 2026 23:28
Скільки на Волині людей отримують пенсію за особливі заслуги перед Україною
24 Червня 2026 23:09
24 Червня 2026 23:09
На тлі українських ударів у Кремлі заговорили про перенесення виборів у Думу, – ЗМІ
24 Червня 2026 22:51
24 Червня 2026 22:51
Як війна переформатувала світову україністику: делегація з Волині взяла участь у міжнародній конференції
24 Червня 2026 22:32
24 Червня 2026 22:32
Жителі луцької багатоповерхівки, що була зруйнована внаслідок удару РФ, отримають додаткову підтримку від громади
24 Червня 2026 22:13
24 Червня 2026 22:13
Підвищення зарплат освітянам і соцрацівникам: уряд розподілив ₴6,6 мільярда між регіонами
24 Червня 2026 21:54
24 Червня 2026 21:54
Небезпечна спека: скільки лучан потрапили в лікарню через проблеми з серцем
24 Червня 2026 21:36
24 Червня 2026 21:36

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.