Замість футбольного поля – передова. Історія майора з Волині

Майор Микола Козачук вже майже рік перебуває у зоні АТО на Донеччині. Хоч і сумує страшенно за домом, утім не падає духом, адже впевнений, що незабаром над Україною буде мирне небо, - йдеться у матеріалі Слова правди.

Він ніколи не мріяв про кар’єру військовослужбовця. Рішення вступити до військового ліцею виникло спонтанно після того, як отримав серйозну травму ноги і на кар’єрі футболіста можна було поставити хрест.

Ковельчанин Микола Козачук займався футболом на серйозному рівні протягом семи років, граючи за юнацьку команду «Сільмаш». З цим видом спорту юнак хотів пов’язати своє життя, втім після того, як пошкодив коліно, плани довелось міняти. Несподівано для батьків, друзів і для самого себе, після закінчення 9-го класу Микола вступив до Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут. Хоча мама була проти такого рішення сина, та побачивши рішучість та впевненість в його очах, змушена була відступити, сподіваючись, що після закінчення ліцею, впертий юнак змінить свою думку.



Протягом трьох років навчання в ліцеї Микола зрозумів, що військова справа йому до душі, тож довго не думаючи, вступив до Київського інституту Сухопутних військ на відділення військової розвідки. А у 2002 році молодого офіцера відправили на службу у 51-у бригаду. У Володимирі-Волинському Микола знайшов свою другу половинку – кохану дружину Тетяну, з якою має двох чудових діток – 12-річного Дениса та 10-річну Юлечку.

Уперше він побував у зоні військового конфлікту у 2005 році, коли протягом дев’яти місяців брав участь у миротворчій місії в Іраку. Микола каже, що цей досвід йому став у нагоді, адже там він навчився швидко приймати правильні, адекватні рішення, а ще на прикладі американських колег побачив, якою армія повинна бути в ідеалі. Тоді чоловік навіть і не думав, що щось подібне переживе знову вже за десять років.

Коли навесні 2014 року розпочалась мобілізація, на схід в числі перших поїхала Миколина дружина, яка теж служить в бригаді радисткою, а його самого відправили на Рівненських полігон. Двоє дітей залишились з бабусею. Цей період був найстрашнішим в житті їхньої родини, про який вони згадують неохоче. Вперше в зону АТО Микола потрапив після сумнозвісних котлів – виводив з небезпечної зони вцілілу техніку та бійців, котрим пощастило вижити.

Зараз майор Козачук знаходиться у складі першого окремого мотопіхотного батальйону (колишній тербат «Волинь») на Донеччині, але точну локалізацію вказати не захотів. Микола каже, що наразі у них все спокійно, пострілів не чути. А настрій у бійців, не зважаючи ні на що, святковий. У приміщенні колишньої школи, де розташувався батальйон, поставили навіть ялинку, яку прикрасили синьо-жовтим прапором. На Новий рік хлопці планують зробити салат олів’є. Однак, жодні свята не знімають відповідальності, яка лежить на бійцях, наголошує Микола Козачук, а навпаки, у цей період новорічно-різдвяних свят вестимуть посилене чергування.

Тетяна ІЗОТОВА.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---